Іловайський мартиролог

 

Іловайський мартиролог

Все в купі як правдива "братська могила", але іншого варіанту не виходить



ІЛОВАЙСЬКИЙ мартиролог Київ – 2018 7 – 29 (31) серпня 2014 року 2 Мартиролог підготовлено до друку працівниками Національного військово-історичного музею України. Видано за сприяння групи патріотів, які працюють над створенням «Стіни Пам’яті» на мурах Михайлівського Золотоверхого монстиря. Усі зауваження та доповнення прохання надсилати на e-mail Тинченка Ярослава Юрійовича: membookukraine@gmail.com Іловайський мартиролог 3 У перемоги завжди багато «батьків». Бути переможцем прагне кожний: це може допомогти під час політичних виборів, у громадському житті, кар’єрному зростанні. Від поразок, або просто невдач всі традиційно намагаються відкараскатись. Мова не про події під Іловайськом. Бо те, що сталось 29 серпня 2014 року – є подвигом: попри категоричну вимогу російської сторони скласти зброю, українські військові проривались з боєм, на «броні» та з автоматами у руках. Але те, що сталось після Іловайська – є поразкою. Всебічного розслідування не проведено, громадськість цікавить лише кілька примітивних питань, на кшталт: «винен президент України П.Порошенко у тому, що сталось, чи ні?» Хоча у зв’язку з Іловайськом цікавили б зовсім інші питання. Наприклад: чому не зібрано матеріали про вбивства українських полонених та не передано їх до міжнародних судових інстанцій? Адже, відомо як мінімум три таких випадки, які потребують ретельного розслідування: – вбивство офіцером збройних Сил Російської Федерації шести військовослужбовців 93-ї окремої механізованої бригади (які перед тим були роздягнуті); – вбивство з відрізанням голів трьох бійців 39-го батальйону територіальної оборони «Дніпро-2» 24 серпня 2014 року; – вбивство у полоні семи або восьми бійців батальйону територіальної оборони «Кривбас» членами формуванням т.зв. «Донського козацтва». В усіх випадках є і свідки, і результати ексгумацій, і фото- та відео- матеріали. Невже це нікого не цікавить? Подібна ситуація і з ідентифікаціями загиблих. Не лише під Іловайськом, а взагалі, впродовж 2014-2015 років. Залишилось занадто багато неідентифікованих. І відповідальних за це немає. *** До автора цих рядків, як заступника директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України, 30 серпня 2014 року звернувся полковник Генерального штабу Збройних Сил України Олексій Ноздрачов з проханням оперативно зібрати групу пошуковців для відправки на тимчасово підконтрольну росіянам та сепаратистам територію. Група мала складатись винятково з цивільних осіб: це була вимога представників Генерального штабу збройних сил Російської Федерації. Іловайськ: про загиблих 4 2 вересня 2014 року така група у складі 13 осіб, оснащена винятково за власний рахунок (включаючи автотранспорт, паливо, спецодяг, тощо) вирушила в район Савур-Могили. Пізніше перемістилась під Іловайськ. Впродовж осені 2014 року вона зібрала понад 150 тіл та фрагментів загиблих. Група, яка пізніше отримала назву Місія «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») працювала, фактично, нелегально. Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України ще не існувало. Виписувати відрядження добровольцям-пошуковцям ніхто з офіційних осіб Міністерства оборони України не квапився. Склалась трагікомічна ситуація: я, як заступник директора Національного військово-історичного музею України Міністерства оборони України, від свого імені писав людям відрядження туди, де вони ризикували загинути (на щастя, безпосередньо в зоні АТО, ніхто з наших пошуковців не загинув, але небезпечних випадків було чимало). У зв`язку з тим, що пошуковці діяли навпомацки, жодних даних про наявність у визначених локаціях тіл вони не мали, довелось масово опитувати всіх свідків тих подій, членів родин, а також офіцерів управлінь та військових частин, які володіли бодай якоюсь інформацією. Впродовж цих років було проведено значну роботу з уточнення кількості загиблих, зниклих безвісти, таких, що перебувають у полоні: – ретельно проаналізовано списки бойових втрат, які складаються у Головному управлінні персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, штабах об`єднань та з’єднань, воєнкоматах, Національній гвардії України; – проведено опитування людей, які збирали тіла загиблих у періон з 30 серпня по 2 вересня 2014 року (особовий склад 8-ї медроти з Полтави, полковник Ігор Палагнюк, підполковник Костянтин Гордієнко та ін.); – збірано унікальний документальний, фото- та відео- матеріал під час роботи Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»); – досліджено дані Дніпропетровського, Запорізького та Харківського бюро судово-медичної експертизи, куди надходили тіла загиблих; – звірено свідчення про обставини зникнення (загибелі) бійців, які надавали їх рідні та друзі в Об`єднаному центрі звільнення заручників при Службі Безпеки України, та інформацію розміщену на різних інтернет-ресурсах, що допомагають шукати зниклих безвісти; – опитано велику кількість командирів, офіцерів, рядових бійців, членів родин загиблих та зниклих безвісти, зібрано свідчення про місце та обставини загибелі людей. Іловайський мартиролог 5 *** Кількість загиблих під час здійснення Іловайського операції та виходу з оточення т.зв. «Зеленим коридором» – один з головних предметів політичних спекуляцій. Політиками, журналістами, громадськими діячами, військовими називались різні цифри загиблих: 1 тисяча, 450, 350, тощо. Станом на сьогодні є остаточна цифра безповоротних втрат українських військ під Іловайськом, і всіх загиблих та зниклих безвісти можна назвати поіменно. У серпні 2014 року українські війська мали найбільші, порівняно з іншими місяцями війни, втрати. Всього станом на сьогодні остаточно визнані загиблими впродовж серпня 2014 року 702 бійці (сюди входять як бойові, так і не бойові втрати). Ця цифра мала б збільшитись ще приблизно на 20 осіб, за рахунок ідентифікованих по ДНК загиблих, чиї батьки не хочуть визнавати цей факт, а також зниклих безвісти. І це буде остаточна цифра загиблих українських військовослужбовців за серпень 2014 року (включаючи втрати у Секторі Д – на півдні Донецької обл., у секторі А – під Луганськом тощо). Відтак, про «тисячу загиблих українських патріотів» йтись не може. 14 серпня 2015 року Анатолій Матіос оприлюднив результати розслідування Іловайських подій військовою прокуратурою. Він заявив: «Втрати особового складу Збройних Сил України, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ складають 366 загиблих та 429 поранених. 128 потрапили в полон, 158 вважаються до цього часу зниклими безвісти»1. Практично одразу ця цифра була піддана сумнівам в одному з інтерв’ю авторитетним військовим, який упродовж 30 серпня – 2 вересня 2014 року очолював збір тіл загиблих в районі Іловайська, полковником Ігорем Палагнюком: «– Откуда тогда взялась информация, что погибло 360, 460, от того же Матиоса, а Геращенко вообще озвучивал тысячу человек погибших… – А откуда я знаю? Моя группа первая туда зашла и последняя вышла, только мы, по сути, и работали с пленными, ранеными и погибшими. Ещё по захоронениям откапывали людей, но данные отправляли непосредственно на штаб, минуя меня. Но там не особо много было, основную массу двухсотых собрал я. С теми, что были прикопанными, ну, может, до двухсот человек было погибших. Но и то, я более чем уверен, что там прикопаны были и россияне»2. На підставі зібраних нами даних можна дійти висновку, що І. Палагнюк та А. Матіос були близькі до визначення точної кількості загиблих. Але, як зазначив військовий прокурор в одному зі своїх інтерв’ю, над роботою з уточнення обставин подій під Іловайськом працювало кілька людей, фактично, на «голому» ентузіазмі. Саме через це у списках, які оп- 6 рилюднив А. Матіос, є чимало недоліків. У списку подано 209 прізвищ та дані про 157 неідентифікованих тіл, що поховані у Дніпрі та Запоріжжі. Однак з числа названих поіменно воїнів далеко не всі загинули під Іловайськом. Приміром, там наводяться прізвища Івана Ломачука, Володимира Степанюка, Сергія Півоварчука – військовослужбовців 30-ї бригади, які полягли під с. Степанівка (у Секторі Д) 6 серпня 2014 року. Молодшого сержанта Олександра Карасика, який трагічно загинув під час руху ротно-тактичної групи 92-ї бригади в зону АТО. Фігурує ім`я бійця НГУ Вадима Наумова, що героїчно загинув 1 вересня 2014 року, і т.д. Також серед не ідентифікованих загиблих чимало тіл привезено з інших місць, не пов’язаних з подіями під Іловайськом, передусім з території Сектору Д. Крім того, у судово-медичних експертизах враховані окремими загиблими фрагменти 22 тіл. На цю ж кількість «неідентифікованих загиблих» збільшено і список А. Матіоса. Ці фрагменти тіл (навіть найдрібніші кісточки) були зібрані пошуковцями Місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан»), які обстежували місця боїв через деякий час після роботи груп І.Палагнюка. Водночас, у списках А. Матіоса немає чималої кількості інших загиблих. Однак, якщо від загальної кількості загиблих відняти помилково врахованих та додати відсутніх, у кінцевому результаті загальна цифра, названа А. Матісом, залишається майже незмінною. Отже, підсумувавши всі дані, можна зробити цілком впевнений висновок про таку кількість загиблих в Іловайських подіях: Дата загибелі Кількість загиблих Фрагменти тіл, зареєстровані у СМЕ, як окремі загиблі (і пораховані такими у доповіді А. Матіоса) Бої навколо Іловайська та в самому населеному пункті 7 серпня 3 10 серпня 12 13 серпня 1 16 серпня 3 18 серпня 4 19 серпня 7 20 серпня 6 21 серпня 7 22 серпня 2 23 серпня 2 Іловайський мартиролог 7 * Із них: 14 – взагалі не ідентифіковані, 27 – ідентифіковані по ДНК, але родини категорично не вірять у смерть та плекають надію, що їх близькі живі, перебувають у полоні, у «рабстві в Чечні», або переховуються та не дають про себе знати, тощо Дата загибелі Кількість загиблих Фрагменти тіл, зареєстровані у СМЕ, як окремі загиблі (і пораховані такими у доповіді А. Матіоса) Загиблі внаслідок вторгнення збройних сил Російської Федерації 24 серпня 8 (з них 1 неідентифікований) 25 серпня 28 26 серпня 6 Спроба прориву на допомогу військам, оточеним під Іловайськом 27/28 серпня 20 (з них 1 не ідентифікований) Вихід так званим «Зеленим коридором» (також враховані померлі від поранень у зоні оточення та загиблі під час спробу виходу самотужки 30-31 серпня) 29 та 30-31 серпня 254* 22 Загинули 30 серпня неподалік від зони оточення (в інших документах зазначено 29.08.2014) 3 Разом: 366 22 Окрема категорія втрат – зниклі безвісти. Їх можна умовно поділити на чотири категорії: 1. Загиблі ідентифіковані по ДНК (найбільша категорія). У більшості випадків слідчими органами навіть винесено постанови про закриття справ. Однак родини з різних причин відмовляються визнати це, судяться зі слідчими органами, скаржаться у правозахисні та міжнародні організації тощо. У кінцевому результаті ці люди досі в одних списках вважаються зниклими безвісти, в інших – полоненими (але їх місце знаходження невідомо), у третіх – загиблими. Передусім, ідеться про родини з 93-ї окремої механізованої бригади, де станом на сьогодні практично всі ідентифіковані по ДНК, але мами вважають, що дані сфальсифіковані а їх діти перебувають у полоні. 2. Загиблі неідентифіковані по ДНК (родини здавали ДНК, але збігів немає). Водночас пошуковцями (але не слідчими органами) орієнтовно встановлено які тіла належать тому або іншому загиблому з числа тих, 8 чиї родини здавали ДНК, та збігів немає. В даному випадку потрібно проводити додаткові дії: а) відбирати зразки ДНК у максимальної кількості близьких родичів; б) переробляти ДНК загиблого, здійснювати ексгумацію, з’ясовувати чому немає збігів? Подібні дії вже сприяли успішній ідентифікації 10 загиблих. Приміром, коли по першому аналізу ДНК по мамі не було збігів, і лише повторні тести довели, що загиблий – її син. Але залишається ще приблизно стільки ж не вирішених подібних ситуацій. 3. Особи, родини яких принципово не здають ДНК. Основні причини: не довіряють правоохоронним органам, вважають, що ті фальсифікують дані ДНК, плекають надію, що їх близький у полоні. 4. Дезертири, що значаться у списках Міністерства оборони України, як зниклі безвісти. На сьогодні таких залишилось лише кілька. Вони легко вираховуються: родини нікуди не звертаються з заявами про зникнення, уникають спілкування будь з ким. Зниклі безвісти військовослужбовці та добровольці, по яких взагалі немає збігів по ДНК, по частинах розподіляються таким чином: 40-й батальйон тро «Кривбас» 14 Зразки ДНК здала більшість родин, інші відмовляються Батальйон «Донбас» 8 По 1 родині збігів по ДНК немає, решта відмовляється здавати ДНК 51-а окрема механізована бригада 5 По 4 родинах збігів по ДНК немає, одна родина ДНК не здала. Водночас, щонайменше 3 з цих осіб мають бути серед загиблих. Потрібно переробляти ДНК Батальйон «ІваноФранківськ» 3 По 2 родинах збігів по ДНК немає, по одній родині дані відсутні 93-я окрема механізвоана бригада 1 Батько мешкає в Росії, і, згідно чинного законодавства, має особисто приїхати в Україну для здачі ДНК. Батько передав в Україну свою таблицю ДНК у паперовому вигляді. Його ДНК співпало з одним із загиблих. Але ці висновки є неофіційними. 92-а окрема механізована бригада 1 Мама ДНК здавала, але збігів немає. Слід переробити експертизу. 3-й окремий полк спецназу 1 Родина відмовляється здавати ДНК Іловайський мартиролог 9 Таким чином, підсумовуючи все вище наведене, ми маємо 366 загиблих під Іловайськом упродовж 7-31 серпня 2014 року, а також ще 17 незнайдених. У цю цифру не входять військовослужбовці та правоохоронці, які помирали внаслідок поранень у госпіталях, були вбиті на війні пізніше, померли після демобілізації, тощо. Таких, на жаль – уже близько 100. Посилання: 1. Головний військовий прокурор озвучив кількість загиблих в Іловайському котлі військових. Режим доступу:https://tsn.ua/ato/golovniy-viyskoviyprokuror-ozvuchiv-kilkist-zagiblih-v-ilovayskomu-kotli-viyskovih-475147.html 2. SergMarco. Интервью с замначальника штаба оперативного командования «Восток» Игорем Николаевичем Палагнюком, режим доступу:https:// petrimazepa.com/ilomainsidepalagnyuk.html) Ярослав Тинченко 10 Загиблі впродовж 7-23 серпня у боях навколо Іловайська та в самому населеному пункті: Загинули 7 серпня 2014 року під час здійснення оточення м. Іловайськ: 1. Ганічев Сергій Олексійович Сержант, командир відділення, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас». 2. Кордабньов Володимир Олександрович Майор, начальник інженерної служби полку, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас». 3. Кочура Максим Дмитрович Солдат, номер обслуги, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас». Загинули 10 серпня 2014 року під час першого наступу на Іловайськ: 4. Березовий Микола Вікторович «Береза» Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Азов» 5. Дрьомін Андрій Сергійович «Світляк» Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Азов» 6. Романов Іван Валентинович «Маджахед» Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Азов» 7. Антонов Вадим Віталійович «Самольот», «Літачок» Солдат резерву, стрілець, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 8. Тарасюк Олег Андрійович «Тарас» Доброволець, Добровольчий Український Корпус. 9. Федчишин Анатолій Миколайович «Білий» Доброволець, Добровольчий Український Корпус. 10. Береза Роман Віталійович Старший солдат, стрілець, 40-й батальйон тро «Кривбас». 11. Бонцевич Сергій Степанович Старший солдат, стрілець, 40-й батальйон тро»Кривбас». 12. Палій Олександр Володимирович Молодший сержант, головний сержант взводу, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас». Іловайський мартиролог 11 Загинули 10 серпня 2014 року близько 14:30 під час зіткнення та комбінованого обстрілу поблизу м. Іловайськ: 13. Литвинський Юрій Олексійович «Монгол» Полковник резерву (посмертно), заступник командира батальйону з озброєння, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 14. Мотичак Роман Миколайович «Комуніст» Старший солдат резерву, оператор, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 15. Бойко Юрій Миколайович «Немо» Полковник, начальник відділу, головне управління НГУ. Загинув 13 серпня 2014 року від кульового поранення, отриманого під час звільнення сел. Грабське під Іловайськом: 16. Красов Дмитро Володимирович Матрос, стрілець, 73-й морський центр спеціального призначення. Загинули 16 серпня 2014 року близько 19.40 під під час обстрілу з РСЗВ «Град» в районі смт. Старобешеве: 17. Горовенко Ігор Сергійович Старший солдат, водій-електрик, 3-й окремий полк спеціального призначення. 18. Корнафель Євгеній Вадимович Матрос, кулеметник, 73-й морський центр спеціального призначення. 19. Зінченко Олексій Володимирович Капітан 1 рангу (посмертно), начальник центру, 73-й морський центр спеціального призначення. (Помер 17 серпня 2014 року унаслідок поранень, отриманих напередодні під час обстрілу з РСЗВ «Град») Загинули 18 серпня 2014 року о 4:45 під час обстрілу з РСЗВ «Ураган» позиції підрозділу біля с. Новокатеринівка: 20. Лавошник Юрій Миколайович Майор (посмертно), командир батареї, 93-я окрема механізована бригада. 21. Перов Артур Дмитрович Старший солдат, оператор-топогеодезист, 93-я окрема механізована бригада. 12 Загинули 18 серпня 2014 року в бою за звільнення м. Іловайськ 22. Тафійчук Сергій Володимирович Старшина міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Дніпро-1». 23. Харченко Роман Олегович Сержант міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Дніпро-1». Загинули 19 серпня 2014 року під час другого наступу на м. Іловайськ: 24. Костюк Віталій Валерійович «Улибка» Солдат резерву, кулеметник, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 25. Паславський Марк Грегорі (Маркіян Григорій) «Франко» Доброволець (капітан Армії США у відставці), стрілець, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 26. Романенко Олександр Трохимович «Скіф» Прапорщик резерву, старшина роти, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 27. Шкарівський Сергій Олександрович «Шульц» Капітан резерву, командир взводу, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 28. Горячевський Олександр Олександрович Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Шахтарськ» 29. Курочка Анатолій Михайлович «Дєд» Старший сержант міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Шахтарськ» 30. Москаленко Володимир Васильович «Фін» Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Шахтарськ» Загинули 20 серпня 2014 року в бою поблизу сел. Грабське під Іловайськом: 31. Кіпішинов Геннадій Юрійович «Румун» Солдат резерву, старший розвідник, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 32. Кузяков Артем Володимирович «Арт» Солдат резерву, розвідник-санітар, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 33. Ніколенко Анатолій Володимирович «Карат» Солдат резерву, кулеметник, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 34. Уткін Олександр Анатолійович «Колдун» Старшина резерву, командир відділення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинули 20 серпня 2014 року в бою за звільнення м. Іловайськ: 35. Аксененко Олег Олександрович «Аксьон» Молодший сержант міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Азов» 36. Снітко Андрій Володимирович «Хома» Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Азов» Іловайський мартиролог 13 Помер 21 серпня 2014 року від поранення у лікарні Старобешевого: 37. Ліщинський Станіслав Сергійович Лейтенант, командир взводу, 17-а окрема танкова бригада. Загинули 21 серпня 2014 року під час виконання бойового завдання поблизу м. Іловайськ: 38. Ємельяненко Ігор Володимирович Старший солдат, гранатометник, 93-я окрема механізована бригада. 39. Скрабунов Микола Сергійович Старший солдат, механік-водій, 93-я окрема механізована бригада. 40. Клименко Євген Олександрович Молодший сержант, сапер, 93-я окрема механізована бригада. 41. Котовий Сергій Феліксович Молодший сержант, командир відділення, 93-я окрема механізована бригада. Загинули 21 серпня 2014 року під час обстрілу з РСЗВ «Град» позицій підрозділу поблизу смт. Кутейникове: 42. Ончуров Сергій Олександрович Лейтенант, командир взводу, 28-а окрема механізована бригада. 43. Хіньов Ігор Павлович Старший солдат, старший стрілець, 28-а окрема механізована бригада. Загинули 22 серпня 2014 року: Обставини смерті згідно акту службового розслідування: «23.08.14 о 00.15 до моргу м. Старобешеве Донецької області невідомими особами у камуфльованому одязі слов’янської зовнішності з явним російським акцентом на цивільному автомобілі були доставлені тіла зі смертельними пораненнями у груди та слідами тортур на обличчях (ймовірно удари від прикладу). Попередньо встановлено, що 22.08.14 увечері вищепойменовані військовослужбовці самовільно залишили розташування підрозділу в зоні виконання завдань за призначенням». 44. Омелянюк Андрій Васильович Старший солдат, водій-номер обслуги, 51-а окрема механізована бригада. 45. Приходько Володимир Володимирович Солдат, старший навідник, 51-а окрема механізована бригада. Загинули 23 серпня 2014 року в бою за звільнення м. Іловайськ: 46. Пушкарук Володимир Сергійович «Котик» Старшина резерву, командир відділення, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 47. Русак Олександр Олегович «Дєрзкий» рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Азов» 14 15 16 17 18 Загинули 24 серпня 2014 року під Іловайськом в боях зі збройними силами Російської Федерації, що вторглись на територію України. Ексгумовані на території блокпосту на перехресті доріг с. Чумаки – с. Олександрівка під Іловайськом пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 15 вересня 2014 року 48. Невідомий (№ СМЕ Запоріжжя 4147/73) 49. Шмалій Валерій Олександрович Солдат, стрілець, 39-й батальйон тро «Дніпро-2». 50. Жабінець Олександр Михайлович Старший сержант, кулеметник, 39-й батальйон тро «Дніпро-2». 51. Ряженцев Сергій Геннадійович Молодший сержант, кулеметник, 39-й батальйон територіальної оборони «Дніпро-2». Ексгумовані біля с. Новодворське пошуковуями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 червня 2015 року. 52. Яровий Володимир Валентинович Молодший сержант, бухгалтер, 39-й батальйон тро «Дніпро-2». 53. Шевченко Володимир Олексійович Солдат, головний сержант, 39-й батальйонтро «Дніпро-2». 54. Сагайдак Юрій Михайлович Сержант, стрілець-санітар, 39-й батальйон тро «Дніпро-2». Загинув у машині ГАЗ-66, 2738 К5 (номер перегорнуто та замість нього написано 999), що розвозила по блокпостах продукти, біля смт. Кутейникове. У цій же машині було знайдено тіло загиблого представника сепаратистів (ідентифікований). Водночас, тіло В. Свірського, бухгалтера 40-го батальйону тро «Кривбас», бо був у цій же машині, досі не знайдено. Тіла виявлені пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»): 55. Карпенко Геннадій Григорович Старший сержант, бухгалтер, 40-й батальйон тро «Кривбас». Загиблі внаслідок вторгнення збройних сил Російської Федерації Іловайський мартиролог 19 Загинули 25 серпня 2014 року у с. Дзеркальне в бою зі збройними силами Російської Федерації, що вторглись на територію України: Тіла були поховані у с. Дзеркальне, 23 жовтня 2014 року власноруч ексгумовані місцевими мешканцями та за власної інціативи доставлені до моргу м. Дніпра. Станом на сьогодні всі ідентифіковані по ДНК: 56. Василюк Олександр Анатолійовим молодший сержант, 51-а окрема механізована бригада 57. Шевчук Сергій Іванович майор (посмертно), начальник радіоцентру, 93-я окрема механізована бригада 58. Головчак Сергій Володимирович старший солдат, 51-а окрема механізована бригада 59. Пугач Ігор Володимирович солдат, номер обслуги, 51-а окрема механізована бригада 60. Курука Сергій Іванович солдат, снайпер, 51-а окрема механізована бригада 61. Лобжин Олександр Володимирович лейтенант, командир взводу, 51-а окрема механізована бригада 62. Крепець Леонід Петрович старший солдат, старший водій, 51-а окрема механізована бригада 63. Шепелюк Олексій Борисович майор, 51-а окрема механізована бригада 64. Михальчук Віктор Олексійович старший лейтенант, заступник командира роти, 51-а окрема механізована бригада 65. Янчук Валерій Леонтійович Солдат, командир відділення, 51-а окрема механізована бригада. (Був важко поранений у с. Дзеркальне, доставлений до районної лікарні в Амвросіївці місцевим мешканцем. Помер в операційній. Був похований в Амвросіївці, пізніше есгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200»). Загинули у ніч з 24 на 25 серпня 2014 року в районі блокпосту 39-06, де знаходився командний пункт штабу Сектору «Б»: Ввечері почався обстріл території блокпосту з російських САУ «Нона» та мінометів. Одна з мін потрапила у ГАЗ-66 з боєприпасами мінометної батареї 51-ї окремої механізованої бригади, яка загорілась. Командир батареї з підлеглими кинувся тушити вантажівку, але у цей час у неї повторно влучив артилерійський снаряд з «Нони», стався вибух. Було вбито та поранено 20 військовослужбовців бригади. 66. Беца Ігор Миколайович Старший лейтенант, командир взводу, 51-а окрема механізована бригада. 20 67. Брик Дмитро Юрійович Молодший сержант, командир міномету, 51-а окрема механізована бригада. 68. Бугайчук Сергій Анатолійович Солдат, номер обслуги, 51-а окрема механізована бригада. 69. Голяновський Руслан Вікторович Солдат, водій-номер обслуги, 51-а окрема механізована бригада. 70. Лучук Роман Олександрович Солдат, сапер, 51-а окрема механізована бригада. 71. Момотюк Дмитро Володимирович Солдат, радіотелефоніст, 51-а окрема механізована бригада. 72. Мостика Андрій В’ячеславович Солдат, номер обслуги, 51-а окрема механізована бригада. 73. Оніщук Юрій Віталійович Солдат, радіотелефоніст, 51-а окрема механізована бригада. 74. Павляшик Микола Анатолійович Солдат, старший навідник, 51-а окрема механізована бригада 75. Потапчук Станіслав Володимирович Солдат, сапер, 51-а окрема механізована бригада. 76. Шилік Анатолій Вікторович Капітан, командир мінометної батареї, 51-а окрема механізована бригада. Загинули 25 серпня 2014 року о 8:00 під час мінометного та артилерійського обстрілу вогневої позиції підрозділу поблизу смт. Старобешеве: 77. Д’ячков Юрій Анатолійович Солдат, номер обслуги, 55-а окрема артилерійська бригада. 78. Катанов Віктор Володимирович Солдат, номер обслуги, 55-а окрема артилерійська бригада. Загинули 25 серпня 2014 року під час обстрілу із засідки автомобіля у м. Іловайськ: 79. Пешков Олег Анатолійович Рядовий міліції, водій, батальйон ПСМОП «Херсон» 80. Сторчеус Руслан Олександрович Лейтенант міліції, командир батальйону, батальйон ПСМОП «Херсон» Загинув 25 серпня 2014 року під час виходу з оточення, внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» в районі смт. Кутейникове: 81. Безручак Андрій Іванович Капітан, начальник речової служби, 28-а окрема механізована бригада. Іловайський мартиролог 21 Загинув 25 серпня 2014 року вночі в бою поблизу с. Стила під час прориву 4-ї роти 51-ї омбр на допомогу оточеним в Іловайську: 82. Марфіч Михайло Васильович Старший сержант, навідник-оператор, 2-й батальйон 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув 25 серпня 2014 року у результаті вибухової травми в районі м. Іловайськ: 83. Пазин Тарас Іванович Молодший сержант, 2-й батальйон 51-ї бригади (прикомандирований з 7-го окремого полку армійської авіації). Загинули 26 серпня 2014 року під час артилерійського обстрілу у м. Іловайськ: 84. Савченко Василь Іванович Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Дніпро-1». 85. Хорольський Антон Петрович Рядовий міліції, міліціонер, батальйон ПСМОП «Дніпро-1». 86. Іщук Володимир Степанович Рядовий міліції, міліціонер, рота ПСМОП «Світязь» УМВС України в Волинській області. 87. Пасічник Олександр Валерійович Сержант, санітарний інструктор, 8-й окремий полк спеціального призначення. Загинули 26 серпня 2014 року в бою поблизу м. Іловайськ: 88. Прокуратов Максим Борисович «Мега» Солдат резерву, старший водій, 2-й батальйон НГУ «Донбас». 89. Жеков Максим Петрович Молодший лейтенант міліції, старший інспектор, батальйон ПСМОП «Херсон». Загинули вночі з 27 на 28 серпня 2014 року внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу ротно-тактичної групи 92-ї омбр поблизу с. Новозар’ївка, яка рухалась на допомогу військам, блокованим в Іловайську: Загиблі були поховані місцевими мешканцями поруч з розбитою колоною 92-ї окремої механізованої бригади. Ексгумовані пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 16 та 20 вересня 2014 року (крім Руслана Батраченка, який був знайдений групою І. Палагнюка). 90. Батраченко Руслан Володимирович Солдат, лінійний наглядач, 92-а окрема механізована бригада. 22 91. Безщотний Юрій Володимирович Сержант, старший водій, 92-а окрема механізована бригада. 92. Бризгайло Сергій Володимирович Солдат, старший стрілець, 92-а окрема механізована бригада. 93. Бутирін Антон Володимирович Сержант, старший навідник, 92-а окрема механізована бригада. 94. Деребченко Андрій Васильович Солдат, старший стрілець, 92-а окрема механізована бригада. 95. Карпенко Олександр Григорович Молодший сержант, старший водій, 92-а окрема механізована бригада. 96. Лепетюха Василь Васильович Молодший сержант, командир відділення, 92-а окрема механізована бригада. 97. Романцов Ігор Сергійович Майор (посмертно), заступник командира батальйону по роботі з особовим складом, 92-а окрема механізована бригада. 98. Чорний Сергій Миколайович Сержант, командир відділення, 92-а окрема механізована бригада. Фрагменти, зібрані пошуковцями поруч з рештками САУ 92-ї окремої механізованої бригади, яка розірвалась унаслідок прямого влучання артилерійського снаряду та вибуху боєкомплекту, неподалік від с. Новозар’ївка: 99. Кілька фрагментів. Не ідентифіковані. Нині поховані на Кушугумському кладовищі у м. Запоріжжя, №4045/107. Можуть належати військовослужбовцю 92-ї окремої механізованої бригади Руслану Юрійовичу Дейнеко, який залишився пораненим у САУ. Вважається зниклим безвісти. Загинули 28 серпня 2014 року в бою зі збройними силами Російської Федерації неподалік від с. Новокатеринівка під час прориву до Іловайська, для допомоги оточеним військам: Знайдені пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 25 вересня 2014 року на пшеничному полі у 400 метрах на схід від села Новокатеринівка, у 10 м. від краю лісопосадки: 100. Усенко Володимир Всеволодович Солдат, старший водій – гранатометник, 92-а окрема механізована бригада. 101. Харченко Максим Борисович Солдат, снайпер, 42-й батальйон тро «Рух Опору». 102. Мельничук Євген Анатолійович Солдат, номер обслуги, 42-й батальйон тро «Рух Опору». 103. Татомир Володимир Степанович Молодший сержант, гранатометник, 42-й батальйон тро «Рух Опору». Іловайський мартиролог 23 Знайдені пошуковцями місії «Евакуація-200» 12 вересня 2014 року на трасі неподалік від с. Новокатеринівка біля вантажівки УРАЛ 6601 Н9: 104. Ільгідінов Дмитро Фарідович Солдат, стрілець – помічник гранатометника, 42-й батальйон тро «Рух Опору». 105. Кириєнко Юрій Володимирович Сержант, командир відділення, 42-й батальйон тро «Рух Опору». 106. Лифар Анатолій Петрович Солдат, командир відділення, 42-й батальйон тро «Рух Опору». 107. Письмений Ілля Леонідович Солдат, снайпер, 42-й батальйон тро «Рух Опору». Виявлені пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 12 вересня 2014 року у полі неподалік від с. Новокатеринівка біля вантажівки ЗІЛ 6967 Н9: 108. Повністю ідентифікований по ДНК військовослужбовець 42-го батальйону територіальної оборони «Рух Опору», родина категорично відмовляється вірити в його смерть 109. Сороковий Олександр Анатолійович Солдат, снайпер, 42-й батальйон тро «Рух Опору» неідентифікований загиблий 24 25 26 27 неідентифікований загиблий 28 ідентифікований, родина заперечує смерть Іловайський мартиролог 29 Загиблі у т.зв. «Зеленому коридорі». Тіла були зібрані 8-ю медротою в районі від смт. Старобешево до с. Новокатеринівка впродовж 30 серпня 2014 року під керівництвом полковника І. Палагнюка. Доставлені до моргів міста Запоріжжя (дата проведення експертизи 1.09.2014): № тіла у СМЕ* Проведення експертизи ДНК П.І.Б., військова частина Обставини та/або причини загибелі 110 3190 ДНК Андріюк Євген Олександрович, розвідувальна рота 51-ї бригади (прикомандирований з 8-го полку спецназу) Виходив у колоні 51-ї омбр, в районі с. Агрономічне бачили востаннє, пізніше був важко поранений у живіт. Помер 30.08. на руках у бійців 8-ї роти, ще встиг сказати своє прізвище 111 3191 ДНК Півоваренко Павло Васильович, полковник, командир 51-ї бригади Одиночне осколкове поранення голови 112 3192 ДНК Куліченко Володимир Миколайович, 40-й б-н тро «Кривбас» Травматична ампутація на рівні шиї 113 3193 ДНК Атаманчук Роман Віталійович, ДУК «Правий сектор» Одиночне наскрізне поранення голови 114 3194 ДНК Ващищин Олег Анатолійович, 51-а бригада Множинні осколкові поранення тіла 115 3195 ДНК Ляшук Максим Володимирович, батальйон МВС «Світязь» Множинні осколкові поранення тіла 116 3196 ДНК Шумейко Микола Миколайович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення тіла 30 117 3197 Єсипок Андрій Анатолійович, батальйон МВС «Миротворець» Травматична ампутація правої нижньої кінцівки, гостра кровотеча 118 3198 Дем`яник Сергій Валерійович, мінометна батарея, 51-а бригада Множинні осколкові поранення голови 119 3199 Бережний Юрій Олександрович, 91-й інженерний полк Розтрощення голови 120 3200 Неідентифікований загиблий. Термічні опіки понад 90% поверхні тіла внаслідок вибухової травми. 121 3201 ДНК Столярчук Мирослав Станіславович, батальйон МВС «Світязь» Множинні переломи кісток скелета 122 3202 Мазур Павло Валерійович, батальйон МВС «Херсон» Травматична ампутація лівої нижньої кінцівки, гостра крововтрата 123 3203 Ярмолюк Олександр Петрович, мінометна батарея, 51-а бригада Загинув у с. Новокатеринівка: сидів у кабіні ГАЗ-66, граната (вог) пробила праві дверцята та двигун і потому вибухнула 124 3204 Пелипенко Дмитро Миколайович, батальйон МВС «Дніпро-1» Множинні переломи кісток скелета 125 3205 Габчак Іван Миколайович, 55-а артилерійська бригада Розтрощення лівої гомілки 126 3208 Остроушко Денис Валерійович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Множинні розтрощення кінцівок Іловайський мартиролог 31 127 3206 Неідентифікований загиблий Одиночне проникаюче поранення грудної клітини 128 3213 Севостьянчик Дмитро Олександрович, 55-а артилерійська бригада Множинні осколкові поранення голови 129 3214 ДНК Куденчук Іван Миколайович, 502-батальйон радіоелектронної боротьби Закрита тупа травма тулуба 130 3217 ДНК Макаренко В`ячеслав Володимирович, батальйон МВС «Дніпро-1» Множинні осколкові поранення голови 131 3221 Івкун Василь Дмитрович, 2-й батальйон 51-ї бригади (прикомандирований з 7-го полку армійської авіації) Множинні осколкові поранення тіла 132 3223 Дремлюх В’ячеслав Анатолійович, 2-й батальйон 51-ї бригади (прикомандирований з 7-го полку армійської авіації) Одиночне осколкове поранення голови 133 3225 ДНК Тарасюк Олексій Васильович, 51-а бригада Множинні осколкові поранення тіла 134 3226 ДНК Васін Михайло Валентинович, 55-й автомобільний батальйон** Термічні опіки понад 90% поверхні тіла внаслідок вибухової травми 135 3227 ДНК Коцюк Руслан Володимирович, 51-а бригада Одиночне сліпе осколкове поранення тулуба 32 136 3228 ДНК Засєкін Вадим Олександрович, 51-а бригада Розтрощення тіла 137 3229 Ковальов Володислав Вікторович, батальйон МВС «Херсон» Множинні осколкові поранення тіла 138 3231 ДНК Сацюк Олександр Миколайович, рота МВС «Світязь» Множинні осколкові поранення тіла 139 3235 ДНК Посполітак Андрій Васильович, мінометна батарея 51-ї бригади Множинні осколкові поранення тіла *тут і далі тризначні номери належать судово-медичній експертизі Дніпропетровської області, чотиризначні – Запорізькій області. Тризначні №№, які позначені через риску після №№ запорізької СМЕ належать до нумерації пошуковців Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Порядкові №№ у таблиці проставлені лише до повних тіл загиблих. Іловайський мартиролог 33 неідентифікований загиблий неідентифікований загиблий 34 Іловайський мартиролог 35 Військовослужбовці, які їхали у машині ГАЗ-66. Частина загинула внаслідок вибуху, ще 6 були застрелені російським офіцером. Полковник І. Палагнюк свідчив про це: «Первый день я работал под Новоекатериновкой. Там я нашёл шесть расстрелянных наших бойцов, раздетых». Пізніше полковник додав, що 5 розстріляних лежали один за одним під деревом, шостий – трохи далі обличчям униз 140 3207 ДНК Ідентифікований по ДНК, як військовослужбовець 93-ї бригади. Мама категорично не згодна з висновками експертизи** Одиночне поранення голови 141 3209 Ідентифікований по ДНК, як військовослужбовець 93-ї бригади. Мама категорично не згодна з висновками експертизи** Множинні поранення голови 142 3210 ДНК Каліберда Артем Миколайович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення голови 143 3211 ДНК Чернов Олександр Олександрович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення тіла 144 3212 Тимощук Кирило Володимирович, 93-я бригада Множинні поранення голови та тіла 145 3215 Ушаков Павло Геннадійович, 93-я бригада Розтрощення ніг 146 3216 ДНК Горобинський Олександр Сергійович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення голови 147 3218 ДНК Ідентифікований по ДНК, як військовослужбовець 93-ї бригади. Родина категорично не згодна з висновками експертизи** Розтрощення голови 148 3219 Усс Степан Миколайович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення тіла 36 149 3220 Сидоренко Сергій Іванович, 93-я бригада Розтрощення голови (застрелений) 150 3222 Романов Федір Анатолійович, 93-я бригада Одиночне наскрізне поранення голови 151 3224 Клевчук Іван В`ячеславович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення тіла (застрелений) 152 3232 ДНК Кузьма Микола Володимирович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення тіла ідентифікований, родина заперечує смерть ідентифікований, родина заперечує смерть **тут і далі двома зірочками позначені бійці, які були попередньо ідентифіковані по ДНК (також можуть бути визнані загиблими у Нацполіції, Збройних Силах України, НГУ, тощо), але родини з різних причин відмовляються визнавати їх загиблими. Іловайський мартиролог 37 ідентифікований, родина заперечує смерть 38 Загиблі з машини зв`язку Р-142 93-ї окремої механізованої бригади. Свідчення полковника Ігоря Палагнюка, який докладно пам`ятав цей епізод (зібрано було не 6, як зазначено полковником, а 7 загиблих): «30 числа в районе 15:00 они разрешили мне работать около Новокатериновки. Там колонна, которая выходила, приняла свой последний бой. Я заехал. Первый автомобиль, который стоял на мосту, был Р-142, машина связи. Возле него лежало три тела. Когда я открыл кунг, там лежало ещё два тела, а с левой стороны был живой солдат… который, к сожалению, через 15 минут умер… не успели мы его спасти»: 153 3230 Ревуцький Артем Михайлович, 93-я бригада, командир відділення командно-штабної машини Множинні переломи кісток 154 3233 Ровенський Дмитро Олександрович, 93-я бригада, водій, електрик радіостанції Одиночне осколкове поранення голови 155 3234 ДНК Польський Дмитро Олександрович, 93-я бригада, командир відділення командно-штабної машини** Множинні осколкові поранення Іловайський мартиролог 39 156 3236 Балагланов Павло Юрійович, 93-я бригада, капітан, начальник зв`язку батальйону Зі спогадів бойового побратима: «29 августа в 10 утра мне дозвонилась его тётя и захлёбываясь слезами сказала что Павел позвонил ей и сказал – мне оторвало руку, я лежу на обочине дороги, помогите... нашли Павла через две недели в Запорожском морге, он был добит в голову (под левым глазом пулевой вход), много позже один из переживших плен солдат рассказал, что видел как подъехала белая машина, из неё вышли двое (он сказал «чеченцев») и добили всех кому он успел оказать первую помощь» 157 3237 Яковлєв Олег Миколайович, 93-я бригада, начальник радіостанції Одиночне поранення живота 158 3238 ДНК Ідентифікований по ДНК, як військовослужбовець 93-ї бригади. Однак мама не визнає результати експертизи, оскільки вважає, що бачила сина на відео з українськими полоненими** Множинні осколкові поранення 159 3239 Кравцов Роман Анатолійович, 93-я бригада, теоефоніст Розтрощення частин тіла 40 ідентифікований, родина заперечує смерть Іловайський мартиролог 41 Загиблі у т.зв. «Зеленому коридорі». Тіла були зібрані в районі с. Новокатеринівка та прилеглих населених пунктів 31 серпня 2014 року під керівництвом полковника І. Палагнюка та привезені до моргів міста Запоріжжя (дата проведення експертизи 2.09.2014): 160 3251 Неідентифікований загиблий. Термічні опіки понад 90% поверхні тіла внаслідок вибухової травми. 161 3252 ДНК Сухомлін Дмитро Олександрович, 93-я бригада Розтрощення нижніх кінцівок 162 3253 ДНК Губа Яків Миколайович, Майор, штаб ОК «Південь» Був у БТР зв`язку №004, до останнього, перебуваючи на поверхні машини, що стрімко рухалась, під вогнем, намагався налагоджувати зв`язок. Загинув разом з І.Юрковцем та Є.Солодовником, які також були у складі екіпажу БТР №004 163 3254 ДНК Русін Андрій Миколайович, 40-й батальйон тро «Кривбас»  Свідчення командира взводу Ю. Брехари: «Был тяжело ранен в путинском коридоре, когда снаряд попал в кабину ЗИЛа под Новоекатериновкой. Скончался от ран» 164 3255 ДНК Глуходід Олександр Вікторович, «Гор», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Дістав поранення під час руху колони батальйону «Донбас» 29.08 з Многопілля до Червоносільського. Помер від поранень у ніч з 30 на 31 серпня на полі, де ночували полонені. 165 3256 ДНК Саксін Андрій Михайлович, 51-а бригада Термічні опіки понад 90% поверхні тіла внаслідок вибухової травми 166 3257 ДНК Брус Тарас Романович, батальйон МВС «Дніпро-1» Множинні осколкові поранення тіла 42 167 3258 ДНК Шаригін Артем Віталійович, Батальйон МВС «Херсон» Множинні розтрощення тіла 168 3259 ДНК Гладков Андрій Валерійович, Майор, штаб ОК «Південь» Травматична ампутація нижніх кінцівок. Загинув разом з полковником Б. Кифоренком та капітаном О. Світличиним 169 3260 ДНК Жайворонок Богдан Сергійович, батальйон МВС «Дніпро-1» Множинні осколкові поранення голови 170 3261 ДНК Воронов Сергій Євгенович, Батальйон МВС «Дніпро-1» Термічні опіки понад 90% поверхні тіла внаслідок вибухової травми 171 3262 Кифоренко Борис Борисович, полковник, командир 121-го полку зв`язку Множинні осколкові поранення тіла. Загинув разом з майором А. Гладковим та капітаном О. Світличним 172 3263 Білець Петро Васильович, 51-а бригада Множинні осколкові поранення тіла 173 3264 ДНК Помінкевич Сергій Петрович, рота МВС «Світязь» Одиночне осколкове поранення голови 174 3265 ДНК Сивий Олександр Анатолійович, рота МВС «Світязь» Множинні осколкові поранення тіла 175 3266 Світличний Олександр Григорович, штаб ОК «Південь» Множинні осколкові поранення тіла. Загинув разом з полковником Б.Кифоренком та майором А.Гладковим 176 3267 Древаль Олексій Вікторович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення ніг Іловайський мартиролог 43 177 3268 Ложешніков Володимир Іванович, «Ест», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Помер від поранення, яке дістав 29 серпня, вранці 31 серпня, перебуваючи у полоні російських військ 178 3269 ДНК Король Віталій Вікторович, 17-а танкова бригада На в`їзді до с. Новокатеринівка встиг вискочити зі свого палаючого танку разом з іншими членами екіпажу: В.Мілащенком та В. Калакуном. Потім усі загинули 179 3270 Банас Юрій Олександрович, 93-я бригада Множинні осколкові порання тіла 180 3271 ДНК Мілащенко Василь Олексійович, 17-а танкова бригада На в`їзді до с. Новокатеринівка встиг вискочити зі свого палаючого танку разом з іншими членами екіпажу: В.Королем та В. Калакуном. Потім усі загинули 181 3272 Лотоцький Олег Михайлович, 93-я бригада Одиночне сліпе осколкове поранення шиї 182 3273 Ільяшенко Роман Ігоревич, 2-й батальйон 51-ї бригади Виходив з оточення на БМП, сидів поруч з командиром батальйону, на спуску до с. Новокатеринівка дістав кілька смертельних поранень. Товариши довезли тіло до с. Новокатеринівка, де залишили разом з БМП 183 3274 Костюк Володимир Миколайович, 73-й навчальний центр ВМС ЗСУ Виходив у складі своєї частини, був важко поранений в районі с. Осикове. Помер унаслідок поранення у полоні 30–31 серпня 2014 року 44 184 3275 Савченко Роман Михайлович, 93-я бригада Одиночне осколкове поранення голови 185 3276 ДНК Дрьомін Ярослав Павлович, 93-я бригада Одиночні осколкові поранення голови 186 3277 ДНК Алексаніч Олег Іванович, 17-я танкова бригада** Множинні поранення голови та тіла (товариші бачили в останнє, коли був пораненим, але ще живим) 187 3278 Семенщінков Олександр Анатолійович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Множинні осколкові поранення голови 188 3279 ДНК Ідентифікований по ДНК, як військовослужбовець 93-ї бригади. Мама категорично не згодна з висновками експертизи** Множинні осколкові поранення правої верхньої кінцівки з ушкодженням крупних кровоносних судин передпліччя 189 3280 ДНК Смірнов Сергій Генадійович, 2-й батальйон 51-ї бригади Термічні опіки більше 90% поверхні тіла внаслідок вибухової травми 190 3281 Гажур Олександр Анатолійович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Одиночне осколкове поранення голови 191 3282 ДНК Трофімов Олексій Володимирович, 17-а танкова бригада Свідчення Ю. Брехарі, командира взводу 40-го батальйону тро «Кривбас» (Помилково названий Ю.Брехарею Олегом Трофіменком): «Был тяжело ранен в ногу во время разгрома колонны в путинском коридоре. По свидетельствам очевидцев оккупанты застрелили раненого» Іловайський мартиролог 45 192 3283 Толкачов Віталій Михайлович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Розтрощення лівої ноги 193 3284 Троценко Максим Миколайович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Множинні переломи кісток 194 3285 Лихогруд Андрій Григорович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Множинні осколкові поранення тіла 195 3286 ДНК Погорілий Олексій Валерійович, 17-а танкова бригада Множинні осколкові поранення тіла 196 3287 ДНК Вільковський Володимир Вікторович, 93-я бригада Множинні осколкові поранення тіла неідентифікований загиблий 46 Іловайський мартиролог 47 ЛОТОЦЬКИЙ Олег Михайлович (11.09.1975-29.08.2014) ідентифікований, родина заперечує смерть 48 Іловайський мартиролог 49 Загиблі у т.зв. «Зеленому коридорі». Тіла були зібрані в районі с. Новокатеринівка під керівництвом полковника І. Палагнюка та доставлені 2 вересня 2014 року до судово-медичної експертизи м. Дніпра: Вивезення загиблих до м. Дніпра було значно ускладнено погодними та ін. умовами. Усі (номери тіл за СМЕ 590–687) були зібрані впродовж 31 серпня – 1 вересня. Машини з загиблими, які ввечері та вночі з 1 на 2 вересня 2014 року намагались проїхати на українську сторону, кілька годин з незрозумілих причин не пропускались. Спека, яка панувала напередодні, а потім – проливна злива у подальшому не дали змоги експертам судово-медичної експертизи зробити впевнені висновки щодо причин смерті. 197 590 ДНК Кирилов Антон Сергійович, 93-я бригада 198 591 Єщенко Віктор Васильович, батальйон МВС «Миротворець» 199 592 Мельник Валерій Ігоревич, 40-й батальйон тро «Кривбас» 200 593 ДНК Комісар Володимир Юрійович, батальйон МВС «Дніпро-1» 201 594 ДНК Войчук Олександр Анатолійович, Мінометна батарея 51-ї бригади 202 595 ДНК Бондарчук Олег Володимирович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 203 596 ДНК Колдунов Єгор Олександрович, батальйон МВС «Дніпро-1» 50 204 597 ДНК Перепелиця Олександр, 2-й батальйон 51-ї бригади (прикомандирований з 7-го полку армійської авіації) 205 598 Коваленко Олег Миколайович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 206 599 Данилевич Роман Миколайович, мінометна батарея 51-ї бригади Начебто загинув в ніч з 24 на 25 серпня 2014 р. на мінометній батареї на блокпосту 39-06. Бажано зробити експертизу ДНК 207 600 ДНК Пацино Дмитро Вікторович, Батальйон МВС «Івано-Франківськ» 208 601 ДНК Королюк Андрій Петрович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 209 603 Назаренко Дмитро Миколайович, батальйон МВС «Миротворець» 210 604* ДНК Прокопьєв Євген Вікторович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 211 606 Тітенко Володимир Олегович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 212 607 ДНК Співачук Олександр Володимирович, батальйон МВС «Миротворець» Іловайський мартиролог 51 213 608 ДНК Міщишин Віталій Анатолійович, 40-й батальйон тро «Кривбас»** 214 609 ДНК Тарасюк Богдан Володимирович, мінометна батарея 51-ї бригади 215 610 Білінській Зорян Михайлович, Батальйон МВС «Івано-Франківськ» * загиблий №605 був ідентифікований по ДНК, як військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Петро Іванович Радкевич. Він загинув 13 серпня 2014 р. в районі с. Степанівка. Тіло надійшло до моргу у м. Дніпро у той же день, що і загиблі з району Іловайська. Крім того, загиблий №602 (Руслан Батраченко) врахований, як №90 нашого списку. 52 Іловайський мартиролог 53 54 Загиблі у т.зв. «Зеленому коридорі». 9 або 10 тіл були зібрані, вірогідно, на початку урочища Червона Поляна, ще 2 – на іншій локації під керівництвом підполковника К.Гордієнка. Доставлені 2 вересня 2014 року до судово-медичної експертизи м. Дніпра: 216 611 ДНК Гуменюк Микола Олександрович, 51-а бригада Вірогідно, загинули 28-го серпня, коли 42-й батальйон намагався прорватись на допомогу оточеним українським військам 217 615 Чижов Юрій Миколайович, 42-й батальйон тро «Рух Опору» 218 613 Ільїн Віталій В’ячеславович, 93-я бригада Виводив з оточення БМП-2, в якому не працювала зброя. БМП-2 було підбито на дорогі неподалік від урочища Червона Поляна 219 612 Погорєлов Михайло Анатолійович, батальйон МВС «Івано-Франківськ» Всі загиблі були виявлені особисто підполковником К. Гордієнком неподалік від вантажівки, що належала командувачу територіальними батальйонами ОК «Південь», та була підбита на початку урочища «Червона поляна» 220 614 ДНК Герасимчук Ігор Степанович, батальйон МВС «Івано-Франківськ»** 221 616 Карабінович Андрій Михайлович, батальйон МВС «Івано-Франківськ» 222 617 ДНК Перепічка Олег Григорович, батальйон МВС «Івано-Франківськ» 223 618 ДНК Косовчич Юрій Іванович, батальйон МВС «Івано-Франківськ»** 224 619 ДНК Грицик Роман Васильович, батальйон МВС «Івано-Франківськ» Іловайський мартиролог 55 225 620 ДНК Пошедін Максим Віталійович, батальйон МВС «Дніпро-1» Розірвана ксерокопія паспорта М. Пошедіна пізніше була знайдена біля БМП-2, яким керував В. Ільїн. Вірогідно, обидва хлопці вели бій до останнього десь поблизу, та, за характером пошкодження тіл, загинули внаслідок ураження з реактивного піхотного вогнемета «Шміль» 226 621 ДНК Матущак Юрій Віталійович, батальйон МВС «Дніпро-1» 227 622 Неідентифікований загиблий 56 неідентифікований загиблий Іловайський мартиролог 57 Загиблі у т.зв. «Зеленому коридорі». Тіла були зібрані у с. Червоносільське та по трасі від с. Многопілля до с. Новокатеринівка під керівництвом полковника І. Палагнюка та доставлені 3 вересня 2014 року до судово-медичної експертизи м. Дніпра: 228 623 ДНК Коновалов Юрій Іванович, «Чумак», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав в УАЗі №459, на дорозі с. Многопілля – с. Червоносільське машину було підбито, у ній загинув «Шок». «Чумак» з товаришами заліг у траві неподалік, під час обстрілу дістав два поранення осколками гранат, сам пересуватись не міг. Побратими не змогли витягнути «Чумака» через щільний вогонь ворога. 229 624 ДНК Щербіна Андрій Вікторович («Портос»), 2-й батальйон НГУ «Донбас» Під час руху автоколони «Донбасу» з с. Многопілля до с. Червоносільське їхав на підніжці пожежної машини. Впав пораненим під час вибуху. Після цього його ніхто не бачив. 230 625 ДНК Буравчиков Олексій Юрійович «Ведмідь», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув в районі с. Червоносільське 231 626 ДНК Ністратенко Сергій Олександрович, 39-й батальйон тро «Дніпро-2» Загинув в районі с. Червоносільське 232 627 ДНК Палига Володимир Михайлович, «Череп», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав в кабіні машини ЗІЛ в яку влучив заряд з ворожого «Фаготу». Загинув разом з «Арсеналом», «Утьосом», «Берегом», «Варгом» та, за свідченнями уцілілих бійців – ще одним донбасівцем, чия родина плекає надію, що він – у полоні. 58 233 628 ДНК Бадіченко Станіслав Сергійович, 17-а танкова бригада** Свідчення Ю.Брехарі, командира взводу 40-го б-ну тро «Кривбас»: «26 августа получил осколочное ранение, 29 августа в санитарке следовал через путинский коридор, мина попала в машину, последний раз его видели уткнувшимся в руль. В августе 2014 исполнилось 18 лет» 234 629 Джевага Сергій Олександрович, «Серж»(???), 2-й батальйон НГУ «Донбас» Дістав смертельне поранення, коли їхав у ГАЗЕЛі по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Помер на руках у побратимів 235 630 Неідентифікований загиблий Загинув в районі с. Червоносільське 236 631 ДНК Ринкул Володимир Борисович, «Арсенал», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав в кабіні машини ЗІЛ, в яку влучив заряд з ворожого «Фаготу». Загинув разом з «Черепом», «Утьосом», «Берегом», «Варгом» та, за свідченнями уцілілих бійців – ще одним донбасівцем, чия родина плекає надію, що він – у полоні. 237 632 ДНК Карнаух Віктор Вікторович, 3-й полк спецназу Загинув в районі с. Червоносільське 238 633 ДНК Діллєр Роман Олександрович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 239 634 ДНК Дубовик Руслан Вікторович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 240 635 ДНК Кабалюк Дмитро Васильович, «Шок», 2-й батальйон НГУ «Донбасс» Загинув у машині УАЗ №459 під час руху колони з с. Многопілля до с. Червоносільське Іловайський мартиролог 59 241 636 ДНК Кривенко Максим Ігоревич, 3-й полк спецназу Загинув в районі с. Червоносільське 242 637 ДНК Власов Ігор Олексадрович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 243 638 Самосадов Олександр Сергійович, 39-й батальйон тро «Дніпро-2» Загинув в районі с. Червоносільське 244 639 Неідентифікований загиблий Загинув в районі с. Червоносільське 245 640 ДНК Слободенюк Роман Олександрович, 3-й полк спецназу Загинув в районі с. Червоносільське 246 641 ДНК Мартьянов Дмитро Андрійович, «Сон», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Станом на 29 серпня перебував у с. Червоносільському та був живий. Загинув упродовж 29-30 серпня у с. Червоносільському 247 642 ДНК Вовненко Богдан Володимирович, «Варг», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав в кабіні машини ЗІЛ в яку влучив заряд з ворожого «Фаготу». Загинув разом з «Арсеналом», «Утьосом», «Берегом», «Черепом» та, за свідченнями уцілілих бійців – ще одним донбасівцем, чия родина плекає надію, що він – у полоні. 248 643 ДНК Заграничний Валентин Анатолійович, 73-й навчальний центр ВМС ЗСУ Загинув унаслідок обстрілу о 8-й годині ранку 29 серпня, за іншими даними загинув ще 28 серпня під час виконання завдання з корегування вогню артилерії в районі +с. Многопілля 60 249 644 Неідентифікований загиблий Загинув в районі с. Червоносільське 250 645 ДНК Затилюк Олексій Олександрович, «Бриз», 2-й батальйон НГУ «Донбас»  Загинув під час руху батальйону «Донбас» з с.Многопілля до с.Червоносільського. Їхав разом з «Детройтом» у ГАЗЕЛі, в яку влучив артилерійський снаряд. 251 646 ДНК Ганя Іван Іванович, «Дядя Ваня», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув від кулі снайпера, коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів у с. Червоносільське 252 647 ДНК Данілов Дмитро Анатолійович, «Берег», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кабіні машини ЗІЛ в яку влучив заряд з ворожого «Фаготу». Загинув разом з «Арсеналом», «Утьосом», «Черепом», «Варгом» та, за свідченнями уцілілих бійців – ще одним донбасівцем, чия родина плекає надію, що він – у полоні. 253 648 ДНК Ушаков Едуард Анатолійович, «Кейн», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув у білій ГАЗЕЛі на дорозі поруч з с. Червоносільське 254 649 ДНК Балакшей Микола Миколайович, «Утьос», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кабіні машини ЗІЛ в яку влучив заряд з ворожого «Фаготу». Загинув разом з «Арсеналом», «Берегом», «Черепом», «Варгом» та, за свідченнями уцілілих бійців – ще одним донбасівцем, чия родина плекає надію, що він – у полоні. Іловайський мартиролог 61 255 650 Коломієць Віталій Валентинович, «Танкіст», 2-й батальйон НГУ «Донбас» З колоною батальйону «Донбас» прорвався до с.Червоносільське. Після оголошення перемир’я з російськими військовими вийшов у поле у бік с.Многопілля аби забрати загиблих та поранених. Підступно застрелений кимось з російських десантників або сепаратистів. 256 651 ДНК Бакка Олексій Вікторович, «Детройт», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув під час руху батальйону «Донбас» з с.Многопілля до с.Червоносільського. Їхав разом з «Бризом» у «Газелі», в яку влучив артилерійський снаряд. 257 652 Салівончик Руслан Сергійович, батальйон МВС «Херсон» Виходив з колоною батальйону «Донбас». Загинув в районі с. Червоносільське. Обставини невідомі 258 653 ДНК Рябов Руслан Костянтинович, «Руха», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Був за кермом броньованого КАМАЗу роти охорони. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з «Русом», «ВДВ», «СВД», «Лисим», «Контрою», «Кавказом» та «Стафом». 259 654 ДНК Куценов Олександр Сергійович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 62 260 655 ДНК Шевчук Андрій Сергійович, «Орест», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Ймовірно, загинув у Червоносільському 30.08 близько обіду, коли російські танки обстріляли село, аби примусити бійців батальйону «Донбас» до здачі отримав смертельне вогнепальне поранення 261 656 ДНК Бражник Володимир Анатолійович, група полковника Гордійчука У складі своєї групи їхав у вантажівці (самоскиді) разом з колоною батальйону «Донбас». Коли заїхали у с. Червоносільське, передчасно вискочив з кузову та загинув від кулеметної черги 262 657 Кіктенко Гордій Олексійович, «Банг», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Під час бою у с. Червоносільське піднявся на повний зріст з кулеметом у руках та почав стріляти по російських десантниках. Загинув внаслідок обстрілу з крупнокаліберних кулеметів. 263 658 ДНК Карбан Дмитро Сергійович, «Бейн», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ, в якій загинули: «Арсенал», «Руха», «ВДВ», «Контра», «СВД», «Рус», «Стаф», «Лисий». Встиг вискочити з кузову вантажівки, але потрапив під кулеметну чергу. Дістав кілька важких поранень та за кілька годин помер у с. Червоносільське 264 659 Білий Василь Іванович, «Лисий», 2-й батальйон НГУ «донбасс» Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з «Рухою», «ВДВ», «Контрою», «СВД», «Русом» та «Стафом». Іловайський мартиролог 63 265 660 Придатко Дмитро Миколайович, 3-й полк спецназу Загинув в районі с. Червоносільське 266 661 ДНК Сінько Ярослав Олегович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 267 662 Цедік Антон Ігоревич, «Еней», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові машини КРАЗ, був убитий кулеметною чергою разом з «Браво» та «Бронею» 268 663 ДНК Прохоров Микола Олександрович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 269 664 ДНК Петров Сергій Олександрович, «Тур», 2-й батальйон НГУ «Донбас»** Був у складі екіпажу пожежної машини. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Був у кабіні пожежної машини. Загинув разом з «Редом», «Бані», «Восьмим», «Ахімом» та «Бірюком». 270 665 Журавленко Андрій Анатолійович, «Восьмий», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Був у складі екіпажу пожежної машини. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Був у кабіні пожежної машини. Загинув разом з «Редом», «Туром», «Бані», «Ахімом» та «Бірюком». 64 271 666 ДНК Ваховський Андрій Миколайович, «Браво», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові машини КРАЗ, був убитий кулеметною чергою разом з «Бронею» та «Енеєм» 272 667 Неідентифікований загиблий. Вірогідно, це – командир роти батальйону «Донбас» Дмитренко Віктор Іванович («ВДВ»), чия родина не здала ДНК Загинув в районі с. Червоносільське 273 668 Неідентифікований загиблий Загинув в районі с. Червоносільське 274 669 ДНК Денщіков Андрій Анатолійович, 93-я бригада Загинув разом з С. Калініним у вантажівці з зенітною установкою ЗІЛ-131 на дорозі поміж селами Кутєйніково та Осиково 275 670 Стрюков Владислав Геннадійович, «Стаф», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з «Рухою», «ВДВ», «Контрою», «Лисим», «Русом», «Кавказом» та «СВД». 276 671 ДНК Петихачний Леонід Михайлович, «Броня», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові машини КРАЗ, був убитий кулеметною чергою разом з «Браво» та «Енеєм» 277 672 ДНК Тимошенков Дмитро Сергійович, «Мальборо», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув у с. Червоносільському внаслідок пострілу, коли виходив з автобусу, на якому приїхали бійці 2-ї роти Іловайський мартиролог 65 278 673 ДНК Баланчук Олексій Олександрович, 93-я бригада Загинув в районі с. Червоносільське 279 674 ДНК Ляшко Андрій Андрійович, «Нац», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув на під’їзді до с.Червоносільське, коли вистрибував з вантажівки, в якій їхав. Куля потрапила в серце. 280 675 ДНК Маламуж Олександр В’ячеславович, «Рус», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з «Рухою», «ВДВ», «СВД», «Лисим», «Контрою», «Кавказом» та «Стафом». 281 676 ДНК Дудка Юрій Андрійович, 93-я бригада Був у складі десанту БМП №132 17-ї отбр, яка надавала вогневу підтримку батальйону «Донбас» у с. Червоносільському. Після влучання ПТУРу у БМП зміг евакуюватись з неї, але потім дістав смертельне поранення у голову 282 677 ДНК Ульяницький Олег Миколайович, «Контра», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з «Рухою», «ВДВ», «СВД», «Лисим», «Русом», «Кавказом» та «Стафом». 66 283 678 ДНК Панченко Дмитро Миколайович, 3-й полк спецназу Загинув в районі с. Червоносільське 284 679 ДНК Мочалов Олександр Ігоревич, «Віва», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Загинув на дорозі неподалік від с. Червоносільське, коли намаався надати медичну допомогу одному з поранених товаришів 285 680 Неідентифікований загиблий Загинув в районі с. Червоносільське 286 681 Волкотруб Віталій Юрійович, 3-й полк спецназу Загинув в районі с. Червоносільське 287 682 ДНК Ходак Віктор Григорович, 93-я бригада Був у складі десанту БМП №132 17-ї отбр, яка надавала вогневу підтримку батальйону «Донбас» у с. Червоносільському. Був смертельно поранений унаслідок влучання з ПТУРу у БМП. 288 683 ДНК Петренко Павло Іванович «Бані», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Був у складі екіпажу пожежної машини. Ранком 29 серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Їхав у пожежній машині та стріляв з кулемету «Джесіка». Дістав 2 кулі в район серця та 1 в ногу. Іловайський мартиролог 67 289 684 ДНК Ковєшніков Сергій Іванович, «Бірюк», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Був у складі екіпажу пожежної машини. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Був у середині пожежної машини. Загинув разом з «Редом», «Туром», «Восьмим», «Ахімом» та «Бані». 290 685 Харченко Євген Борисович, «Ред», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Був у складі екіпажу пожежної машини. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Євген був нагорі пожежної машини з РПГ-7 у руках та хотів підбити російський танк, що. Швидше за все граната була бракованою і «Ред» не зміг вистрілити раніше за танк. Загинув разом з «Бані», «Туром», «Восьмим», «Ахімом» та «Бірюком». 291 686 ДНК Данів Михайло Богданович, «Ахім», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Був у складі екіпажу пожежної машини. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Був за кермом пожежної машини. Загинув разом з «Редом», «Туром», «Восьмим», «Бірюком» та «Бані». 68 292 687 ДНК Дятлов Сергій Володимирович, «СВД», 2-й батальйон НГУ «Донбас» Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з «Рухою», «ВДВ», «Контрою», «Лисим», «Русом», «Кавказом» та «Стафом». Іловайський мартиролог 69 неідентифікований загиблий неідентифікований загиблий 70 неідентифікований загиблий Іловайський мартиролог 71 72 неідентифікований загиблий неідентифікований загиблий Іловайський мартиролог 73 неідентифікований загиблий 74 Загинули у т.зв. «Зеленому коридорі». Тіла були доставлені до судово-медичної експертизи м. Оріхів Запорізької області (дата проведення експертизи – 3.09.2014): 293 117 Кушіль Олександр Вікторович, 93-я бригада Травматична ампутація голови 294 118 Грачов Олексій Георгійович, полковник штабу ОК «Південь» Проникаюче осколкове поранення живота 295 119 Соловйов Роман Юрійович, 93-я бригада Внутрішньочерепна травма Іловайський мартиролог 75 Ексгумовані або виявлені пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), яка діяла на території, підконтрольній супротивником, з 3 вересня 2014 року, під керівництвом Цивільновійськового співробітництва Збройних Сил України: 296 715 ДНК Ременюк Сергій Сергійович** Тіла та фрагменти тіл, ексгумовані пошуковцями з двох братських могил біля ставка на дорозі Побєда-Новокатеринівка, біля знищених одиницях військової техніки: ГАЗ-66 2593 Е5, УРАЛ 2451 Е5, БМП-319, які належали 93-й окремій механізованій бригаді. Доставлені до моргу Дніпра 11-12 вересня 2014 року 297 716 ДНК Погорілий Віктор Сергійович 298 717 Ольховський Андрій Олексійович 299 718 ДНК Зелінський Гавриіл Вікторович 300 719 ДНК Хомчук Олег Васильович 301 720+ 4225/156 ДНК Ткачук Сергій Андрійович 302 721 ДНК Обидєнніков Ярослав Миколайович 303 722 ДНК Троценко Ігор Анатолійович** 304 724 ДНК Встановлений військовослужбовець 93-ї бригади (визнаний загиблим Збройними Силами України, сторінка пам`яті створена у «Вікіпедії», водночас мама не погоджується з рузельтатами ДНК та плекає надію, що він живий)** 305 725 ДНК Баранов Роман Олександрович 76 306 726 ДНК Встановлений військовослужбовець 93-ї бригади (родина не вірить результатам ДНК і вважає, що бачила його на відео, водночас на могилі встановлено Дніпровською ОДА табличку з написом прізвища, ім`я та побатькові)** 307 727+733 ДНК Денисов Дмитро Миколайович 308 728 ДНК Марченко Денис Миколайович (родина не вірить результатам ДНК та плекає надію, що він живий)** 309 729 ДНК Логвиненко Василь Васильович 310 730 ДНК Сєргєєв Олексій Віталійович 311 732 ДНК Встановлений військовослужбовець 93-ї бригади (родина не вірить результатам ДНК, водночас визнаний загиблим Збройними Силами України, на могилі встановлено Дніпровською ОДА табличку з написом прізвища, ім`я та побатькові)** Іловайський мартиролог 77 312 938 ДНК Комаров Ігор Олексійович 313 939+ 4185/029 ДНК Бублик Олександр Сергійович 314 940 ДНК Зранко Дмитро Олексійович 315 941 ДНК Назаренко Дмитро Анатолійович 316 942 ДНК Цибенко Віктор Миколайович 317 943 ДНК Попель Андрій Вячеславович 944 фрагменти тіла (частина черепу) 946 фрагменти 318 947 ДНК Нещерет Сергій Анатолійович 319 76/ЛЕ ДНК Гречаний Олександр Васильович 4278/027 Фрагменти, зібрані поруч з ГАЗ-66, неідентифіковані Фрагменти тіл, зібрані у тому ж місці, але доставлені до моргу м. Запоріжжя 10 вересня 2014 р. 4188/ 2437 4277/028 Фрагменти, зібрані поруч з УРАЛом, неідентифіковані 4293/028 320 4184/030 4189/031 ДНК Швець Михайло Олександрович 4228/158 Фрагменти, виявлені пошуковцями 5.11.2014 р. на відстані 75 м. від розбитої техніки на дорозі від с. Осиково до с. Новокатеринівка, неідентифіковані 78 321 4193/19 ДНК Ідентифікований по ДНК військовослужбовець 93-ї бригади** Виявлені у БМП-2 у с. Новокатеринівка 10.09.2014. Достеменно відомо, що у цьому БМП-2 знаходилось два війсь-ковослужбовця 93-ї бригади: Шевченко Сергій Юрійович (ідентифікований по ДНК, але родина не згодна з результа-тами експертизи) та Слабоус Андрій Олександрович (батько мешкає у Російській Федерації, і слідчі органи наполягають, аби він особисто приїхав для здачі ДНК. Він доки що відмовляється) 322 4192/20 Попередньо встановлений, як військовослужбовець 93-ї бригади А. Слабоус 323 4191/21 ДНК Кузьмін Дмитро Вікторович, 17-а танкова бригада Виявлений у БМП-2 у с. Новокатеринівка 10.09.2014 324 4274/22 ДНК Лобов Дмитро Олексійович, 93-я бригада Виявлений поруч з БМП-2 у с. Новокатеринівка в якому загинув Д.Кузьмін, 10.09.2014 325 4273/23 ДНК Абашин Герман Едуардович, 93-я бригада Виявлений у машині ЗІЛ-131 6544 Н9 10.09.2014 4187/24 Два маленьких фрагменти, неідентифіковані Виявлені пошуковцями у ГАЗЕЛі ВВ 0992 АХ 10.09.2014, яка знаходилась серед розбитої техніки 17-ї та 93-ї бригад Іловайський мартиролог 79 326 4183/25 ДНК Калакун Віталій Анатолійович, 17-а танкова бригада** На в’їзді до с. Новокатеринівка встиг вискочити зі свого палаючого танку разом з іншими членами екіпажу: В. Мілащенком та В. Королем. Загинув від куль Знайдений серед розбитої техніки пошуковцями 10.09.2014 327 4202/26 Неідентифікований загиблий з двома мобілками та трофейною нашивкою збройних сил РФ Тіло з розчавленою головою на дорозі, виявлене пошуковцями 10.09.2014 4195/32 Кістки, куртка, українські гроші Фрагменти тіла у вантажівці ЗІЛ-131 3341 Н5 (КУНГ), знайдений у Новокатеринівці 10.09.2014 328 4186/33 ДНК Мирошниченко Олександр Іванович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Загиблого вибуховою хвилею занесло на високовольтні проводи в р-ні с. Новокатеринівка, знятий 11.09.2014 329 4150/88 ДНК Розуменко Артем Олександрович, 17-а танкова бригада Тіло виявлено в полі поміж с. Горбатенко та с. Новокатеринівкою 18.09.2014 330 723 ДНК Калінін Сергій Володимирович, 93-я бригада Зенітна установка на вантажівці, дорога на Осикове, 11.09 80 331 731 ДНК Ілляшенко Віктор Володимирович** Братська могила військовослужбовців 93-ї бригади, що складали екіпаж одного з БМП-2, на цвинтарі с. Побєда, ексгумована пошуковцями 18.09.2014. Обставини загибелі невідомі. 332 734 ДНК Яковець Роман Михайлович 333 735 ДНК Встановлений військовослужбовець 93-ї бригади, водночас мама не погоджується з результатами експертизи та вважає сина живим)** 334 737 ДНК Борищак Олексій Андрійович 335 738 ДНК Встановлений військовослужбовець 93-ї бригади (родина не погод-жується з результатами експертизи, вважає сина живим, водночас на могилі встановлено Дніпровською ОДА табличку з написом прізвища, ім`я та по-батькові)** 336 736 ДНК Юрковець Ігор Володимирович (родина заперечує можливість загибелі сина та плекає надію, що він у полоні)** Загиблі з БТР зв`язку №004. Загинули разом з майором Я.Губою. Виявлені пошуковцями 15.09.2014 337 945 ДНК Солодовник Євген Олегович 338 4159/77 ДНК Кушнір Ігор Миколайович, 51-а бригада Загиблі з БМП-2, яке було підбито на дорозі з с. Горбатенко на с. Новокатеринівку, виявлені пошуковцями 15.09.2014. Неідентифікований загиблий мав би бути Сергієм Жуком, але збігів по ДНК немає 339 4156/78 ДНК Іонов В’ячеслав Анатолійович, 51-а бригада 340 4164/79 Неідентифікований Іловайський мартиролог 81 4166/80 Фрагмент тіла (нога) Виявлений в УАЗі 1404 Е5, в якому загинули полковник Б. Кифоренко, майор А.Гладков та капітан О.Світличний. Належала одному з них 341 4056/67 ДНК Шолуха Віктор Григорович, рота МВС «Світязь» Загинули у бою у с. Горбатенко. Були поховані місцевими мешканцями на сільському цвинтарі у братській могилі. Ексгумовані пошуковцями 15.09.2014. 342 068 Набєгов Роман Валерійович, батальйон МВС «Миротворець» 343 4151/69 ДНК Катрич В`ячеслав Степанович, батальйон МВС «Миротворець» 344 070 Сухенко Максим Володимирович, батальйон МВС «Миротворець» 345 4148 /71 ДНК Вовченко Олег Павлович, батальйон МВС «Херсон»** 346 072 Горай Олексій Зигмундович, батальйон МВС «Миротворець» 347 066 Цуркан Дмитро Володимирович, батальйон МВС «Миротворець» Загинув в районі с. Горбатенко, виявлений пошуковцями 14.09.2014 348 1757/47 Томілович Денис Григорович, батальйон МВС «Дніпро-1» Загинув під час спроби прориву з оточення, керуючи групою бійців з різних частин. Виявлений 12.09.2014 82 349 097 Халус Руслан Петрович, батальйон МВС «Миротворець» Загинули в районі с. Горбатенко, виявлений пошуковцями 19.09.2014 350 4043/98 ДНК Гребінський Олег Вільямович, батальйон МВС «Херсон» 351 4152/99 ДНК Курносенко Микола Юрійович, батальйон МВС «Дніпро-1» Загинув в районі с. Горбатенко, виявлений пошуковцями 20.09.2014 4042/96 ДНК Фрагменти тіла поруч з вантажівкою УРАЛ АС 9743 ХО, належать бійцю батальйону «Івано-Франківськ» Дорога від Горбатенко до Новокатеринівки, виявлені пошуковцями 19.09.2014 352 4160/58 4161/65 ДНК Нечепуренко Костянтин Володимирович, 40-й батальйон тро «Кривбас» Загинули під час обстрілу колони російською артилерією в урочищі Червона Поляна. Знайдені пошуковцями 14.09.2014 353 4155/59 ДНК Долгов Ігор Олександрович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 354 4163/60 ДНК Джадан Іван Миколайович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 355 4154/61 ДНК Конопацький Сергій Васильович, 40-й батальйон тро «Кривбас» 356 4162/62 ДНК Малиш Віталій Васильович, 51-а бригада 357 4157/63 Неідентифікований загиблий 358 4158/64 ДНК Зелінський Василь Аркадійович, 51-а бригада Іловайський мартиролог 83 4226/155 Фрагмент тіла: нижня частина ноги в берці Знайдена пошуковцями на дорозі НовокатеринівкаКутєйніково 4.11.2014 359 4222/157 Неідентифікований загиблий Виявлений пошуковцями у трохи прихованому похованні на північному заході від с. Осикове 6.11.2014 360 095 Шахник Євген Юрійович, 93-я бригада Згідно первинних даних Міністерства оборони України, загинув ще 28-го серпня 2014 року. Був похований в окремій могилі на Східній стороні Новокатеринівки, ексгумований 19.09.2014 361 4221 ДНК Графа Олександр Іванович, 93-я бригада Був похований у с. Кумачово, в окремій могилі, ексгумований пошуковцями 24.10.2014 362 3750/111 ДНК Ясногор Сергій Володимирович, 93-я бригада Був у складі десанту БМП №133 17-ї отбр, яка надавала вогневу підтримку батальйону «Донбас» у с. Червоносільському. Смертельно поранений у бою та похований на околиці села товаришами. Ексгумований пошуковцями 84 4065/115 ДНК Фрагменти загиблого Петренка Павла Івановича (номер нашої таблиці 288) Рештки виявлені пошуковцями у с. Червоносільське у пожежній машині 29.09.2014 р. 3757/112 Червоносільське, фрагменти тіл, виявлені пошуковцями 29.09.2014 3758/113 4060/114 4058/116 4059/117 363 4227/145 ДНК Петров Євген Анатолійович Заступник командира – навідник оператор БМП №132 17-ї окремої танкової бригади. Червоносільське, фрагменти тіла, виявлені пошуковцями 21.10.2014 Іловайський мартиролог 85 ідентифікований, родина заперечує смерть ідентифікований, родина заперечує смерть РЕМЕНЮК Сергій Сергійович (15.06.1985 – 29.08.2014) 86 ідентифікований, родина заперечує смерть Іловайський мартиролог 87 ідентифікований, родина заперечує смерть неідентифікований, вірогідно, Андрій Слабоус 88 ідентифікований, родина заперечує смерть ідентифікований, родина заперечує смерть неідентифікований загиблий Іловайський мартиролог 89 КОНОПАЦЬКИЙ Сергій Васильович (26.03.1973 – 29.08.2014) 90 неідентифікований загиблий неідентифікований загиблий Іловайський мартиролог 91 Загинули 29 серпня (згідно інших даних МОУ – 30 серпня) о 13.00 внаслідок підриву на міні автомобіля бригади в районі н.п. Андріївка Волноваського району Донецької області (подія сталась за межами т.зв. Іловайського котла): 364. Бірюков Роман Ростиславович Солдат, старший радіотелефоніст 51-ї механізованої бригади 365. Волков Микола Васильович Солдат, радіотелефоніст батареї управління і артилерійської розвідки 51-ї механізованої бригади 366. Деркач Олександр Петрович Солдат, кулеметник 51-ї механізованої бригади 92 Виявлені пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») рештки, які можуть належати мирним мешканцям, або супротивнику (не ідентифіковані): 4044/94 Тіло людини похилого віку без ознак насильницької смерті, одягнутої по-хатньому, поруч лежала сітка пасічника Виявлений у полі неподалік с. Побєда 19.09.2014. За всіма ознаками місцевий мирний мешканець, що помер унаслідок серцевого нападу. Слідчим органам про це було одразу повідомлено, однак тіло все одне було поховано, як «невстановленого захисника України» 4040/106 Рештки трупа цивільної особи у футболці та шортах. Є версія, що це місцевий мешканець, «депутат ДНР», який загинув ще у 10-х числах серпня, виявлений 28.09.2014 Рештки виявлені на території колишнього блокпосту ЗСУ, де знаходились солдати батальйону «Кривбас», на околиці м. Іловайськ, у 1200 м південнозахідніше с.Зелене 4045/107 Труп чоловіка, ексгумований 28.09.2014 з окремого поховання, був одягнутий у цивільну сорочку та камуфльовані штани 4057/108 Фрагменти скелету: череп, кістки. Вірогідно, ці частини належали до раніш евакуйованого загиблого під час боїв у 10-х числах серпня На відстані 2 км від с. Грабське, у 10 м від краю дороги Іловайськ-Грабське Іловайський мартиролог 93 Вважаються зниклими безвісти, такими, що перебувають у полоні, а також визнані загиблими, але тіла не знайдені До цієї категорії належать: 1. Зниклі безвісти, чиї родини здавали ДНК, але збігів немає. Про деяких з цих людей можна впевнено сказати, що їх тіла є в наявності, і треба переробляти аналізи ДНК. Декотрі з цих зниклих безвісти визнані по суду загиблими. 2. Зниклі безвісти, чиї родини не здають ДНК, переважно через недовіру до правоохоронних органів та переконання, що вони живі. Не виключено, що хтось з числах зниклих безвісти, які належать до перших двох категорій, насправді живий, і з різних причин десь переховується. 3. Ідентифіковані по ДНК серед загиблих, але родини відмовляються визнавати цей факт, і плекають надію, що їх діти, чоловіки, брати у полоні. Слід також сказати, що деякі зниклі безвісти під час Іловайських подій досі вважаються в СБУ або т.зв. «фонді В. Медведчука» такими, що перебувають у полоні, але певної інформації про це немає. Зокрема, така ситуація – з Андрієм Лозинським, військовослужбовцем 93-ї бригади. Ось що про це свідчила його мама: «Одни сослуживцы говорят, будто он был плену и его расстреляли. Другие утверждают, что жив, но в плену. В СБУ мне выдали официальную справку: «Перебуває у полоні незаконних збройних формувань…» Командир их батальона тоже попал в плен, но уже 31 августа был освобожден усилиями центра, руководимого Владимиром Рубаном. Но комбат почему-то нигде не появляется и расспросить его нет возможности. Андрюша у меня – единственный сын. В 2012 году его призвали на срочную службу в морскую пехоту. Мы с мужем ездили в Крым на принятие присяги. А через неделю наш папа скоропостижно умер от инсульта. И осталась я одна. Второй раз Андрея мобилизовали 3 апреля прошлого года. До 14 июля его часть находилась под Донецком. Потом их вывели на две недели в поселок Черкасское Днепропетровской области, а 18 августа отправили под Иловайск. Дальше в части всю информацию скрывают. Я вынуждена была (российские знакомые помогли) сама отправиться на территорию, контролируемую ополченцами, объездила, обошла пешком пол-Донбасса в поисках сына. После возвращения была в больнице Мечникова и в военном госпитале в Днепропетровске. Была в Запорожье в военной прокуратуре, сдала анализ на ДНК. Обошла все морги, осмотрела все тела погибших, привезенных из зоны АТО. Своего не нашла» (Полевая почта «Фактов». Выпуск тринадцатый // Факты и комментарии, 8.10.2015). 94 24 серпня 2014 року Свірський Володимир Сергійович Бухгалтер 2-ї категорії, 40-й батальйон тро «Кривбас». Зник 24 серпня 2014 року, коли разом з загиблим Геннадієм Карпенком у машині ГАЗ-66 2738 К5 (на номері намальовано: «999») розвозив зарплату та продукти по блокпостах. Мама ДНК здавала, збігів немає 27/28 серпня 2014 року Дейнеко Руслан Юрійович Старший навідник гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 92-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у спробі прориву ротно-тактичної групи своєї бригади до військ, оточених в Іловайську. Востаннє Руслана бачили товариші у палаючій САУ з закривавленою головою у ніч з 27 на 28 серпня 2014 р. Він кричав хлопцям, що втікали: «Подождите меня!», але за кілька секунд стався вибух. На місці, де було розірвано САУ, пошуковці знайшли дрібні фрагменти тіла (поховані у Запоріжжі, не ідентифіковані, №4045/107). Мама здавала ДНК, але збігів немає. Соловйов Сергій Олександрович Солдат, гранатометник стрілецького відділення, 42-й батальйон територіальної оборони «Рух опору». Зник безвісти у ніч з 27 на 28 серпня 2014 року під час спроби прориву оточення під Іловайськом. Ідентифікований по ДНК, водночас родина вважає це фальсифікацією та плекає надію, що він у полоні. Іловайський мартиролог 95 29 серпня 2014 року 51-а окрема механізована бригада: Богайчук Павло Володимирович Солдат, старший телеграфіст, 3-й батальйон. Зник біля с.Новокатеринівка, Старобешівського р-ну, Донецької обл. під час виходу з Іловайська. Зі слів свідків міг загинути (бачили як осколок потрапив в шию і перебив сонну артерію). Мама ДНК здавала, збігів немає. Водночас, це може бути загиблий, знайдений пошуковцями в урочищі Червона поляна (№ 4157/63, Запоріжжя) Жук Сергій Володимирович Солдат, 2-й взвод 7-ї механізованої роти 3-го батальйону. Був у середині БМП-2 разом з військовослужбовцями Ігорем Кушніром та В`ячеславом Іоновим. Ця БМП-2 була знищена поміж с. Горбатенко та Новокатеринівка. 15.09.2014 у БМП-2 групою пошуковців Місія «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») було виявлено згорілі рештки трьох загиблих. Двоє: І.Кушнір та В.Іонов, ідентифікований. Третій (№ 4164/79, м. Запоріжжя), не ідентифікований. Мама Сергія Жука кілька разів здавала ДНК, але збігів немає. Водночас, у клопотанні мами про ексгумацію решток загиблого для повторного відбору з них ДНК прокуратура відмовила. Кривенчук Юрій Анатолійович Солдат, заступник командира бойової машини – навідник оператор 1-го взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Зник біля с.Новокатеринівка, Старобешевського р-ну, Донецької обл. під час виходу з Іловайська. По свідченням очевидців попав під обстріл, його БМП-2 було підбите. Родина вважає, що Юрій у полоні, і, вірогідно, саме через це не здає ДНК. Лавренчук Юрій Васильович Військовослужбовець, 2-й механізований батальйон. Зник безвісти, обставини невідомі. Родині передали документи. Мама ДНК здавала, однак збігів немає. Шванк Олег Миколайович Старший лейтенант, командир взводу, старший офіцер протитанкової батареї. За словами одного з військовослужбовців, під час виходу з оточення в Олега потрапив артилерійський снаряд поміж селами Горбатенко та Новокатеринівка. Мама ДНК здавала, однак збігів немає. 96 Іловайський мартиролог 97 93-я окрема механізована бригада: 98 3-й окремий полк спеціального призначення Зіноватний Віталій Вікторович Старший розвідник. Зник безвісти у с. Червоносільське. Спочатку товариші Віталія повідомляли, що він загинув. Однак родина відмовлялась у це вірити та не здає ДНК, плекаючи надію, що він живий. Може бути похований, як тимчасово не встановлений, на Червонопільському кладовищі у Дніпропетровську. 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас» Станом на сьогодні саме серед військовослужбовців 40-го батальйону тро «Кривбас» (нині розформованого) найбільша кількість зниклих безвісти під час виходу з т.зв. Іловайського котла. Водночас, на відміну від зниклих безвісти з 93-ї бригади, де по кожному точно відоме їх місце знаходження на момент бою, про більшість кривбасівців невідомо нічого. Найбільш вірогідно, що частина зниклих безвісти бійців «Кривбасу» потрапила до полону сепаратистського загону «Баті». Російський телеканал НТВ був «у гостях» у цього, як потім виявилося, кримінального злочинця, та відзняв 15 полонених. Однак з полону було звільнено лише 7 з них, доля решти невідома. Існує версія, що інші були вбиті у полоні. Голота Юрій Васильович Свідчення командира взводу Ю. Брехарі: «Был ранен в голову в путинском коридоре между Осыково и Новоекатериновкой, последний раз видели в кузове автомобиля ЗИЛ с разбитой кабиной в районе Новокатериновки». Батьки здавали ДНК, але збігів немає. Доценко Віталій Вікторович Свідчення родини: «В августе перекинули в Иловайск, на блокпост 40-04 возле села Покровка. Рассказывал, что в последние дни августа их постоянно обстреливали. Сгорели кухня и вещи, есть было нечего. Говорил, что командование их просто бросило. Даже прощался с нами по телефону! 30 августа в одиннадцать утра позвонил: они вышли из «коридора» и скоро будут дома. Но 2 сентября по каналу НТВ в программе «ЧП» мы увидели Виталика и других ребят в плену у боевиков. Их командир «Батя» на видео обещал всех отпустить или обменять. Однако Виталик до сих пор не вернулся. И мы никаких вестей больше не получали». Родина здавала ДНК, збігів немає. Золотаренко Руслан Георгійович Родина вважає, що бачила Руслана на відео серед полонених разом з Віталієм Доценком, Андрієм Маркіним, Олегом Карповим, Романом Тимошенком. Мати здавала ДНК, але збігів немає. Іловайський мартиролог 99 Карпов Олег Григорович Родина вважає, що бачила Олега на відео серед полонених разом з Віталієм Доценком, Андрієм Маркіним, Русланом Золотаренком, Романом Тимошенком. Мати здавала ДНК, але збігів немає. Кучер Олексій Володимирович Свідчення командира взводу Ю. Брехарі: «После разгрома колонны в путинском коридоре пропал ночью во время самостоятельного выхода, последний раз видели под Старобешево в районе горы Зортау». Маркін Андрій Вікторович Свідчення дружини: «Андрюшу мобилизовали в мае. Служил в Межевой Днепропетровской области. Потом был переведен на Донбасс, в Старобешево, на блокпост 40/04 возле села Покровка под Иловайском. По телефону говорил, что все хорошо. Возможно, не хотел волновать (я тогда кормила грудью трехмесячную дочь). 29 августа Андрей звонил сослуживцам, спрашивал дорогу, как выйти из окружения. В той местности он плохо ориентировался – прослужил там совсем немного. На следующий день в 19.05 позвонил мне: «Жив, выхожу из окружения». Но во время этого разговора часто переходил на шепот. С тех пор тишина». Родина здавала ДНК, збігів немає. Сугак Руслан Іванович Був поранений під час руху колони в районі с. Червоносільске. Залишився у зазначеному населеному пункті. Родина вважає, що бачила Руслана по російському телебаченню серед полонених, а відтак відмовляється здавати ДНК. Темник Дмитро Вікторович Був на блокпосту 40-04, зник безвісти під час виходу 29.08.2014. Родина здавала ДНК, але збігів немає. Тимошенко Роман Ігоревич Родина вважає, що бачила Руслана на відео серед полонених разом з Віталієм Доценком, Андрієм Маркіним, Олегом Карповим, Русланом Золотаренком. Мама здавала ДНК, збігів немає. Тищенко Вадим Іванович Обставини, за яких зник безвісти, невідомі. Тодосієнко Володимир Павлович Свідчення рідні: «Последний раз он звонил родным 30 августа прошлого года. А 4 сентября маме позвонил незнакомец, представившийся Юрием, членом тройки по расстрелу военнопленных, и сообщил, что Володя в плену. Поскольку в его документах обнаружили удостоверение к медали, его приговорили к расстрелу. Юрий дал телефон Вове, чтобы мама убедилась, 100 что это действительно ее сын. Брат, правда, успокаивал маму и говорил, мол, все нормально. К сожалению, с тех пор мы ничего о нем не слышали». Хоменко Кирило Олегович Виходив з оточення у червоній ГАЗЕЛі, яка була розстріляна російськими військами в урочищі Червона Поляна. З 5 бійців, які в ній були, вижив лише один. Троє: Ігор Долгов, Костянтин Нечепуренко та Іван Джадан загинули. Доля Кирила Хоменка досі залишається невідомою. Родина здавала ДНК, збігів немає. Шиян Андрій Вікторович Загинув у машині УАЗ, яка їхала у голові колони, що виходила через с. Червоносільське. Отримав поранення у груди та ноги. Машина була підбита та згоріла біля зупинки населеного пункту Побєда. Залишався у машині. Родина здавала ДНК, збігів немає. Визнаний по суду загиблим. Яблонський Микола Миколайович Свідчення сестри: «Утром 29 августа, зная, что он уже должен был вернуться с дежурства, я набрала его. Но звонок сбросили. Через некоторое время телефон и вовсе был вне зоны доступа. Несколько дней я ждала. Потом родственники парня, который находился в том селе с Колей, сообщили, что ребята попали под обстрел «Градами». Но мы продолжали их ждать. Потом стали выяснять, искать. Однополчане рассказали, что за сутки до обстрела один из Колиных командиров попросил брата поменяться с ним дежурством. Бойца послал на передовую, а сам отсиживался в подвале. Когда их накрыли «Грады», Коля пытался укрыться в окопе, но при богатырском росте почти в два метра там не помещался. Его ранило в плечо, бедро, сильно контузило. Ребята из 51-й механизированной бригады, находившиеся поблизости, перевезли раненого в полевой лазарет. Там ему сделали операцию. Затем Колины следы теряются. Второго солдата, прооперированного вместе с Колей, нашли в госпитале в Западной Украине. А где мой брат – неизвестно». Родина здавала ДНК, збігів немає. Іловайський мартиролог 101 102 Батальйон «Донбас» Бундіков Роман Володимирович («Сократ») Під час руху автоколони «Донбасу» з с. Многопілля до с. Червоносільське їхав в кабіні машини ЗІЛ в яку влучив заряд з ворожого «Фаготу». За свідченням одного з вцілілих бійців, загинув разом з «Утьосом», «Берегом», «Варгом», «Черепом». Родина Романа заперечує ці дані та плекає надію, що він живий. Здавати ДНК відмовляється. Дмитренко Віктор Іванович («ВДВ») Під час руху автоколони «Донбасу» з с. Многопілля до с. Червоносільське їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ. Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрілив російський танк. Загинув ще з сімома бійцями. Вірогідно, похований як не ідентифікований на Червонопільському кладовищі у Дніпрі. Родина ДНК не здавала. Лук’янченко Володимир Валерійович («Терапевт») 30 серпня, після того, як військовослужбовці та добровольці, що залишались у с. Червоносільському, здали зброю росіянам, залишився у селі. Як мешканець Донецька та лікар планував перечекати у Червоносільському. Однак його знайшли сепаратисти та забрали з собою зі словами: «поїхали – покажеш, який ти лікар». Визнаний загиблим. Батальйон МВС «Івано-Франківськ» Клепач Олександр Олександрович Обставини зникнення безвісти невідомі, дані про здачу родиною ДНК відсутні. Курус Тарас Тарасович Обставини зникнення безвісти невідомі, родина ДНК здавала, збігів немає. Сплавінський Орест Орестович Обставини зникнення безвісти невідомі, родина ДНК здавала, збігів немає. Іловайський мартиролог 103 Пугачов Павло Анатолійович («Дудаєв») Свідчення мами: «Мне известно, что некоторое время Паша находился в селе Строителей, где его укрывала от сепаратистов одна девушка. Я не знаю, как им удалось познакомиться. Вся семья этой девушки (не буду называть ее имени) была за Россию. Паша прятался в сарае, и эта девушка его подкармливала втайне от своих родителей. Именно она позвонила нам в начале сентября прошлого года и сообщила, что Паша прячется в их селе. Это была правда. Дело в том, что перед тем, как мой сын уходил на войну, мы с ним договорились: когда кто-то будет звонить от его имени, этот человек должен будет назвать кодовое слово. И девушка назвала этот самый пароль. Она же и сообщила, что Паша будет пробираться в сторону Мариуполя через пос. Комсомольский к своим. Потом 3 сентября прошлого года сын звонил «Филарету» (это командир его взвода), от него получил указания, как и каким путем пробираться на территорию, подконтрольную Украине. В условленном месте мой сын должен был встретиться с остальными нашими солдатами, которым удалось пройти «коридор смерти». Со слов бойца 93-й бригады, где служил Павел, их было 60 человек, они не дошли до Мариуполя всего 15 километров – в трех километрах, не доходя до нашего блокпоста, попали в плен к «Мотороле». Мама здавала ДНК, збігів немає. Сищенко Сергій Миколайович («Сич») З двома бійцями намагався самостійно вийти з оточення з с. Червоносільського, але був захоплений до полону. 31.08.2014, перебуваючи у місці, яке нагадувало в`язницю неподалік від Іловайска, був забраний з камери сепаратистами та, як вони пізніше сказали – страчений. Зі слів сепаратистів, сказаних одному з полонених, перед розстрілом сам собі викопав могилу. Соловйов Юрій Сергійович («Фокс») 29-30 серпня планував самостійно вийти з оточення з с. Червоносільське. Доля невідома. Родина здавала ДНК, але збігів немає. Тендітник Ярослав Володимирович («Полтава») Загинув 29 серпня у с. Червоносільському. Є кілька свідків цієї трагедії. Водночас родина плекає надію, що він живий, та не здає ДНК. Чолокян Артур Ашотович («Кавказ») Під час руху автоколони «Донбасу» з с. Многопілля до с. Червоносільське їхав у кузові броньованої вантажівки «Камаз». Коли вантажівка в`їзджала до с. Червоносільське, по ній вистрелив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. За словами очевидців, загинув у «Камазі» разом з «Рухою», «Русом», «ВДВ», «СВД», «Лисим», «Контрою», та «Стафом». Немає близьких родичів, які б могли здати ДНК. 104 Іловайський мартиролог 105 Неідентифіковані загиблі під Іловайськом: пошуки та версії Станом на сьогодні на Кушугумському (Запоріжжя), Краснопільському (Дніпро) та Старобільському кладовищах – понад 150 поховань з написами на табличках: «Тимчасово невідомий Герой України», «Невідомий боєць», або «Тимчасово невстановлений захисник України». Насправді, близько половини – давно встановлені, але їх родини плекають надію, що бійці живі. Знаходяться у полоні, або ще будь-де, і потрібно лише дочекатись їх повернення. На жаль, не обходиться без вигаданих історій, які поширюють родичі загиблих. Найчастіше, це батьки, чоловіки, брати, або інші члени родини чоловічої статі. Аби послабити душевні страждання жінок, вони починають розповідати історії: мовляв, син дзвонив з Донецька, або чоловік виходив на зв`язок через соцмережі, чи хтось сам приходив – переказував вітання. Але боронь Боже це комусь розповісти, бо, мовляв, СБУ чи ще хтось стежить. Є поодинокі випадки, коли родичі з меркантильних думок навмисне не доводять справу ідентифікації до кінця, затягують її, не здають ДНК. Бо за зниклого безвісти (або такого, що вважається у полоні) держава продовжує виплачувати родині його зарплату. Звісно, охоплює невимовний жаль, коли думаєш про мам, дружин, дітей, які втратили своїх близьких, і чіпляються за будь-яку примарну надію, сподіваючись, що вони – живі. Традиційно, коли заходить мова про зниклих безвісти або тих, що перебувають у полоні (хоча достовірних даних про це нема), ми згадуємо лише про морально-психологічний стан членів родин. Проте ніхто не замислюється, що загиблий та неідентифікований боєць теж має свої права: – бути названим державою, суспільством та родиною; – бути перепохованим поруч з померлими раніше членами родини на батьківщині згідно свого віросповідання; – бути оплаканим близикими та друзями. Саме тому мною було прийнято рішення оприлюднити всі висновки щодо можливої ідентифікації невстановлених загиблих героїв Іловайська. 106 Кушугумське кладовище (м. Запоріжжя) Усі неідентифіковані загиблі, які поховані на Кушугумському кладовищі у м. Запоріжжя, об’єднанні в одне кримінальне провадження: №22014080000000107. Всього станом на 2015 рік у цьому кримінальному провадженні перебували матеріали про понад 100 неідентифікованих загиблих (переважно – військовослужбовців ЗСУ, НГУ, правоохоронців, добровольців). Розслідуванням кримінального провадження № 22014080000000107 займається Управління СБУ у Запорізькій області. Фактично, впродовж останніх двох років ніяких суттєвих результатів у справі ідентифікації загиблих СБУ не досягнуло. В першу чергу це стосується не ідентифікованих загиблих «іловайців». Наявні у моєму розпорядженні фотоматеріали, а також обставини знаходження тіл, дають підстави зробити попередні висновки про перспективи ідентифікації більшості загиблих. Нижче подається аналіз лише взагалі неідентифікованих тіл загиблих. Загиблий №3206 Знайдений у районі від смт. Старобешеве до с. Новокатеринівка 30.08.2014. Судячи зі статури та стану зубів – молода людина. Тіло сильно обгоріло (уніформа згоріла). Добре збереглись армійські черевики. Візуально загиблий може бути подібній на зниклого безвісти (тривалий час перебував у списку полонених) військовослужбовця 51-ї окремої механізованої бригади Юрія Кривенчука. Черевики небіжчика – такі ж, як на одному з останніх фото Юрія. Родина відмовляється здавати зразки ДНК. Іловайський мартиролог 107 Загиблий №4157 Знайдений пошуковцями Місії «Евакуація-200» поруч з розбитою колоною української техніки (51-ї окремої механізованої бригади, 40-го батальйону тро «Кривбас», тощо) в урочищі Червона поляна 14.09.2014. За твердженнями вцілілих бійців – це військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади. З великою долею вірогідності можна припустити, що тіло належить солдату Павлу Богайчуку. Зокрема, збігається опис смертельного ураження та положення тіла зі свідками, які бачили, як був уражений кулями П. Богайчук. Мама Павла один раз здавала ДНК, але збігів немає. Фото хрестика вона теж не опізнала, бо у Павла Богайчука він був срібний. Однак хрестик дійсно срібний, лише на фото він – почорнілий. Майка та ланцюжок хрестика можуть фігурувати на фотографіях Павла Богайчука за травень 2014 року. Потрібно проведення повторної експертизи ДНК як загиблого №4157 (зокрема, здійснення ексгумації), так і зразка мами. 108 Загиблий №4202 Знайдений пошуковцями Місії «Евакуація-200» на дорозі поміж с. Новокатеринівка та с. Горбатенко 10.09.2014. Уніформа свідчить про приналежність до Збройних Сил України, кросівки на ногах – приблизно такі, як масово роздавались волонтерами військовослужбовцям 51-ї окремої механізованої бригади. Місце знаходження – приблизно там, де старшого лейтенанта 2-ї протитанкової батареї 51-ї окремої механізованої бригади Олега Шванка «скинуло» з МТЛБ унаслідок вибуху. На користь того, що це може бути Олег Шванк, свідчить наявна в кишенях загиблого трофейна нашивка з написом «Вооруженные силы России». Саме 2-а протитанкова батарея капітана К.Коваля 24 та 26 серпня 2014 р. прийняла бій з повітряно-десантними частинами Російської Федерації, які залишили на полі бою загиблих. 12 десантників українським військам вдалось захопити до полону. Станом на сьогодні серед військовослужбовців 2-ї протитанкової батареї не вдалось встановити долю лише старшого лейтенанта Олега Шванка. На підставі фотографії пошуковців, зробленій 10.09.2014, можна зробити висновок, що загиблий – досить худенькій чоловік. Однак, у соціальних мережах вдалось віднайти фото цього ж загиблого, зробленого одним із російських військових 29.08.2014. За комплекцією це може бути Олег Шванк (до 10.09.2014 тіло «віддало» всю вологу, і тому зовнішній вигляд мерця радикально змінився). На жаль, голова загиблого понівечена, а відтак інших порівнянь провести не можна. Мама один раз здавала ДНК, але збігів немає. Потрібно проведення повторної експертизи ДНК як загиблого №4202 (зокрема, здійснення ексгумації), так і зразка мами. Іловайський мартиролог 109 Вгорі ліворуч: фото загиблого, зроблене одним із російських солдатів 29.08.2014, праворуч – фото пошуковців від 10.09.2014. По фото ліворуч можна побачити, що загиблий був повненький, проте з часом тіло «випустило вологу», і за фото праворуч може здатись, що він був худий. 110 Загиблий №4147 Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» на території колишнього блокпосту 39-го батальйону територіальної оборони на перехресті доріг сс. Чумаки – Олександрівка 15 вересня 2014 року. Блокпост був захоплений російськими військами 24.08.2014, але здійснення поховання відбулось силами наших полонених лише 30-31.08.2014. Було поховано 3-х військовослужбовців 39-го батальйону (окремо), а також – цього невідомого загиблого (теж окремо). Відтак, боєць міг загинути у проміжку між 24 та 30 серпня 2014 року. Уніформа загиблого – Збройних Сил України. У кишені була записка з адресами військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади: Руслана Коцюка (загинув) та Олега Шванка (вважається зниклим безвісти). Батьки Олега Шванка, яким було пред`явлено фотокопію записки, вважають, що вона була написана рукою їх сина. На жаль, можливий у цій ситуації варіант – тіло належить військовослужбовцю 51-ї окремої механізованої бригади, родина якого забрала з моргу тіло іншого небіжчика (на підставі візуальної подібності, без проведення аналізу ДНК). На тілі загиблого зберігся золотий хрестик, по якому можна ідентифікувати військовослужбовця. Вочевидь, цей хрестик слід пред`явити як ти родинам, що продовжують шукати своїх зниклих безвісти близьких, так і таким, які поховали небіжчиків, але – без проведення експертизи ДНК. Іловайський мартиролог 111 112 Загиблий №4222 Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» 6.11.2014 у північно-західному напрямку від тракторної бригади с. Осикове. Координати місцезнаходження могили на карті Google47 49 31.6 38 10 17.88. Рештки були трохи прикопані (не поховані, фрагменти скелету частково виходили на поверхню). Характерна особливість черепу загиблого – заглиблення з правої задньої сторони. На ногах армійські берці 42 розміру, на правій руці зберігся фрагмент безпалої рукавички 42 розміру. Пояс – радянського зразка (з зіркою). Вище описані ознаки могли б свідчити про те, що загиблий міг належати до протиборчої сторони (сепаратистів). Але мало ймовірно, аби вони, знаходячись на контрольованій території, з такою неповагою поставились до власного загиблого. Відтак, це, швидше за все – військовослужбовець 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» (або іншої частини), який свого часу служив строкову службу у Радянській армії (або мав інші симпатії до неї), та намагався самотужки вийти з оточення. Чи був захоплений до полону та загинув під час перебування у ньому. Початковий крок до ідентифікації: виявити, кому серед зниклих безвісти міг належати пояс з зіркою та берці 42-го розміру. Іловайський мартиролог 113 114 Загиблий №4164 Рештки виявлені пошуковцями Місії «Евакуація-200» у БМП-2 51-ї окремої механізованої бригади на дорозі поміж с. Горбатенко та с. Новокатеринівка 15.09.2014 разом з тілами інших двох загиблих: військовослужбовців Ігоря Кушніра та В`ячеслава Іоніва. Поза всякими сумнівами, рештки належать третьому члену екіпажу БМП-2 Сергію Жуку. Мама Сергія двічі здавала ДНК, але збігів немає. Потрібно проведення ексгумації загиблого №4164 та повторної експертизи ДНК як решток, так і зразка мами. Іловайський мартиролог 115 Загиблі №3200 та 3251 Сильно обгорілі та зруйновані вибуховими травмами тіла. Точної локації їх місцезнаходження встановити не вдалось. За характером руйнування тіла можуть належати: Анатолію Шияну (40-й батальйон «Кривбас»), Руслану Дейнеко (92-а окрема механізована бригада), або ще комусь, хто залишився у момент вибуху та подальшої пожежі у військовій (автомобільній) техніці. Потрібно проведення ексгумації загиблих та повторної експертизи ДНК. Краснопільське кладовище (м. Дніпро) Станом на сьогодні залишилось взагалі не ідентифікованими 7 «іловайців» (ідентифіковані по ДНК, але не визнані родинами, у розрахунок не приймаються): №622 – локація, з якої доставлено загиблого, достеменно невідома; №630 – с. Червоносільське; №639 – с. Червоносільське; №644 – с. Червоносільське; №667 – с. Червоносільське (вірогідно, Віктор Дмитренко); №668 – с. Червоносільске; №680 – с. Червоносільське. Для встановлення осіб загиблих потрібна здача ДНК родинами наступних зниклих безвісти: Бундіков Роман Володимирович (батальйон «Донбас»), Дмитренко Віктор Іванович (батальйон «Донбас»), Тендітник Ярослав Володимирович (батальйон «Донбас»), Чолокян Артур Ашотович (батальйон «Донбас»), Клепач Олександр Олександрович (батальйон «Івано-Франківськ»), Сугак Руслан Іванович (40-й батальйон тро «Кривбас»), Зіноватний Віталій Вікторович (3-й окремий полк спеціального призначення). Крім того, серед цих загиблих можуть бути основні частини тіла військовослужбовця 17-ї окремої танкової бригади Петрова Євгена Анатолійовича (№ 363 у нашому списку, ідентифікований по № тіла (точніше – фрагментів) 4227 на Кушугумському кладовищі). 116 Ідентифікація загиблого має бути кінцевим результатом оперативно-розшукової роботи з виявлення обставин загибелі кожного конкретного бійця. Спочатку слідчі органи мають опитати свідків про обставини бою, зібрати документи, ознайомитись з речовими доказами, кінець-кінцем – зробити попередній висновок про особу загиблого. Вже потім корелювати свої висновки з даними експертизи ДНК. І. Неналежна робота слідчих органів, або недбале виконання службових обов’язків. Зазвичай, усі слідчі покладаються винятково на експертизу ДНК. Є довідка – виноситься постанова, немає – справа про зникнення безвісти/обставини загибелі та інше роками лежить нерухомо в управліннях нацполіції (або СБУ), мандруючи від одного слідчого, до іншого. Кволість та повільність, а також неминучі помилки, що допускають слідчі органи, часто повністю нівелюють довіру до нацполіції та СБУ збоку родин зниклих безвісти та загиблих. Наприклад, у документації по справі ідентифікації Ігоря Юрківця слідчі органи назвали неправильне ім’я та по-батькові тата Ігоря. Крім того, попередні висновки експертизи були написані недбало. Результати експертизи ДНК повідомлялись родині з інтервалами у роки (не виключаю, що про деякі акти експертиз вони навіть не знають). При такому ставленні до свого горя родина Юрковців буде проводжувати плекати надію, що Ігор живий. Родина Олександра Лобжина дізналась про те, що її сина ідентифіковано по ДНК, лише через рік після проведення експертизи. Причому, повідомила їм про це людина, яка не належить до кола правоохоронців, а саме – я. І потім ще понад місяць мені довелось доводити різним представникам Нацполіції, що Сашко давно ідентифікований, і проблема саме в неорганізованості оперативно-розшукової роботи, а не в тому, що я «видаю бажане за дійсне». Комунікація поміж слідчими органами та родинами, яка займає місяці і, навіть, роки замість лічених днів – це найбільший недолік в роботі нацполіції та СБУ. ІІ. Тіла загиблих та висновки по справі мають передаватись у присутності кількох медекспертів, які б одразу мали змогу надати фахову консультацію. Мама та рідний брат військовослужбовця 17-ї танкової бригади Олега Алексаніча стверджують, що хлопець займався боксом та мав масивні п’ястуки. А той, хто був ідентифікований як Олег, на посмертному фото з моргу, з тонкими пальцями. Мають вони й інші подібні питання, порівнюючи фото. Основні проблеми ідентифікації загиблих воїнів в Україні Іловайський мартиролог 117 Мама Ігоря Ткаченка з 93-ї бригади, дивлячись на фото загиблого хлопця, який ідентифікований, як її син, також не бачить схожості. Ігор був клаповухий та з продовгуватим обличчям, а той – з притиснутими вухами та роздутий. Родина Миколи Гуменюка також стояла на своєму: «зовні не схожий!». Бо їх хлопчина стрункий та тендітний, а на фото – наче старший чоловік в тілі (днями родина забрала тіло хлопця). Вочевидь, досвідчені патологоанатоми можуть дати відповіді на всі ці питання та докладно пояснити родинам як виникли розбіжності (тіла могли розпухнути на сонці, «віддати» вологу, або, навпаки, наповнитись дощовою водою, і т.д.). Така сама ситуація і з зубними картами загиблих. У низки родин питання: чому не збігаються зубні карти їх близьких та тих загиблих, які ідентифіковані по ДНК? Повторна ексгумація та особисті пояснення стоматологів могли б відповісти на ці питання. Але, на жаль, медичні експерти не залучаються до особистого спілкування з родинами зниклих безвісти або загиблих. ІІІ. В судово-медичних експертизах (моргах) відсутні фахівці у галузі травматології (смертності) внаслідок військових дій, стихійних лих, великих пожеж та інших подібних катаклізмів. Розбір тіл (та фрагментів) загиблих був покладений на пересічних судмедекспертів, патологоанатомів, тощо. Військові або пошуковці привозили до моргів мішки з рештками тіл. Але не завжди есперти розуміли, що ці фрагменти можуть бути від різних людей. У 2015 році судмедексперти вже знали, що таке може статись, але у 2014-му було допущено низку помилок. Резонансною стала історія про те, що разом з рештками танкіста Артема Абрамовича був похований і його товариш по екіпажу – Ярослав Антонюк. Вони загинули 12 серпня 2014 року. Восени того ж року на місці загибелі бійців працювала група пошуковців Місії «Евакуація 200». Фрагменти тіл складались у мішки залежно від дати знахідки (адже пошуковці – не патологоанатоми). Знаючи це, я і порадив родинам А.Абрамовича та Я.Антонюка домагатись ексгумації могили Артема. На жаль, версія, висловлена мною, цілком підтвердилась. Найскладніший випадок – ексгумація пошуковцями Місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан») двох братських могил військовослужбовців 93-ї окремої механізовано бригади неподалік від Іловайська. Всього там загинуло (вважаються зниклими безвісти) 25 бійців. Ексгумація проводилась впродовж 11-12 вересня 2014 року, через неповних два тижні після загибелі військовослужбовців. Могили були ледь прикопаними. Нагорі лежали цілі тіла в уніформах. А ось під ними – «каша» з фрагментів, речей, озброєння. Пошуковці, які руками розчищали цімогили, на мою думку – люди з потужною психікою, нервовою системою та оптимістичним поглядом на життя. Це – Валентин Ващук, Ярослав Жилкін, Павло Нетьосов, і, в першу чергу – Леонід Бондар, який 118 ці дві могили «добивав» сам (перепрошую у тих, кого забув назвати, але історії пошуковців заслуговують на окрему книгу). За словами Леоніда, у могилах він зібрав кілька окремих голів. Звісно, особливо сортувати моторошні знахідки не було ані часу, ані сил. Більшість мішків з фрагментами одних і тих самих людей потрапила до м. Дніпра, а шість опинились у Запоріжжі. Станом на сьогодні всі загиблі з цієї могили ідентифіковані, але частина родин категорично не згодна з результатами експертизи. Наприклад, родина Сергія Ременюка готова прийняти тіло, але вони не розуміють чому зубна карта загиблого повністю не збігається з даними стоматолога Сергія. В клопотанні про повторну ексгумацію загиблого, аби наново відібрати ДНК, родині відмовили. Приблизно така сама ситуація і з тілом ідентифікованим як Ігор Троценко. Перспектив з’ясувати ці питання найближчим часом не передбачається… IV. Простими словами про експертизу ДНК Експертиза ДНК – це абсолютно надійне та безапеляційне підтвердження спорідненості людей. При експертизі ДНК існує два варіанти співпадінь: «збіг» – це означає, що генотипи людей, які порівнюються, схожі, але потрібна додаткова експертиза. По жіночій лінії може бути кілька збігів. Це означає, що у цієї жінки та людей, з ДНК яких є співпадіння, у близькому, або далекому минулому були спільні пращури. «ідентифікація» – дуже висока подібність генотипів людей, які порівнюються. Крім того, проведено експертизу не лише по мамі, а ще й по татові (або по дитині). Тобто – по двох і більше близьких родичів. Однак, треба розуміти, що експертизи ДНК робляться у нашій країні, в якій не буває так, щоб одразу робилось усе правильно. Саме тому поміж ДНК мами та загиблого бійця з першого разу може й не бути збігів, бо: – неправильно відбирався біологічний матеріал; – відбулась деградація клітин у вже відібраному біологічному матеріалі; – лабораторні аналізи проводились за допомогою неякісних реактивів, або працівники даної установи їх просто не вміли робити належним чином. В результаті ми маємо багато шокуючих випадків, коли батькам доводилось просити та доводити слідчим органам необхідність повторно відібрати зразки ДНК. Вперше я виявив цю обставину навесні 2015 року. Вивчаючи матеріали запорізької судово-медичної експертизи, я по фрагментах одягу та фізичних параметрах виявив рештки військовослужбовця 24-ї бригади Юрія Нагорного, який загинув у ніч з 10 на 11 липня 2014 року. Було достеменно відомо, що мішок з тілом хлопця, на якому товариші написали «Юра, Львів», доїхав до запорізького моргу. Але збігів по ДНК з мамою Юрія чомусь не було. Я передзвонив батькам героя, порадив домагатись проведення ексгумації визначеного номера неідентифікованого, і, паралельно, обом повторно здати ДНК (причому, слідчий, який вів справу загибелі Юрія, від- Іловайський мартиролог 119 мовляв родині у цих вимогах: мовляв, і одного ДНК мами вистачить). Батьки Ю.Нагорного домоглись ексгумації та переробки експертизи ДНК – і все зійшлось. Юрія перепоховали на батьківщині. Другий випадок ще більш унікальний. Тієї ж весни 2015-го до мене звернулась родина Дмитра Тимошенкова (донбасівця, який загинув під Іловайськом). З близьких родичів у Дмитра залишилась лише мама. По її ДНК відбулось аж три збіги з рештками різних загиблих. Слідчий напівжартома-напівсерйозно запропонував забрати родині будь-кого… Однак загиблі, з якими у мами були збіги по ДНК, ані по даті смерті, ані по місцю знаходження, ані по іншим факторам не могли бути Дмитром Тимошенковим. Я запропонував родині самій поїхати до м. Дніпра, аби там подивитись у слідчої Ольги Жатовецької неідентифікованих бійців батальйону «Донбас», що були доставлені з місця загибелі Дмитра. На одній з фотографій мама та вітчим чітко впізнали зубні коронки, які незадовго до смерті було встановлено хлопцеві. Цікаво, що по цьому загиблому з мамою збігів по ДНК не було. Переробка експертизи дала позитивний результат – опізнаний по зубах хлопець дійсно виявився Дмитром. Серед загиблих, але неідентифікованих іловайців я опізнав ще трьох героїв: – комбрига 51-ї бригади полковника Павла Півоваренка; – добровольця батальйону «Дніпро-1» Володимира Комісара; – військовослужбовця 51-ї бригади Олександра Перепелицю. У першому випадку збіг по ДНК був, але слідча, яка вела цю справу, заявила родині, що це ще нічого не означає і не звернулась до УСБУ у Запорізькій області, де знаходилась справа по загиблому, з яким відбувся збіг ДНК у родини Півоваренко. Зважаючи на статус загиблого, роботу з його ідентифікації довело до кінця Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України. У двох інших випадках збігів по мамам не було взагалі, хоч обидва бійця досить легко ідентифікувались по обличчю. Більше того, в Олександра Перепелиці було характерне татуювання у вигляді кораблика з написом «U-206». Це означало, що він колись відбував строкову службу на корветі «Вінниця». Цікаво, що в СБУ інформація про зниклого безвісти О.Перепелицю була, а ось про татуювання – ані слова. Хоч родина пізніше стверджувала, що повідомляла про це СБУ. Кінець-кінцем інформація про попереднє опізнання в одному випадкові була донесена до керівництва Нацполіції у Дніпропетровській області (в підрозділі якої служив та загинув В.Комісар), в іншому – слідчій управління Нацполіції у Вінницькій області Інессі Кагляк. Переробка експертизи довела, що зазначені бійці – ті, яких мені вдалось попередньо ідентифікувати без ДНК. Зважаючи на описані прецеденти, слідчою у м. Дніпро О.Жатовецькою восени 2017 року було ініційовано перевиведення ДНК з біологічних зраз- 120 ків кількох неідентифікованих загиблих. У результаті було «знайдено» загиблих донбасівців: Андрія Щербіну (у нього зразки здавали кілька членів родин, але безрезультатно) та Павла Петренка, а також айдарівця Сергія Кононка (загинув під Луганськом 26.08.2014). Тепер слід зробити переробку експертиз ДНК деяких неідентифікованих загиблих, які поховані на Кушугумському кладовищі у Запоріжжі. Але, на відміну від тих, хто похований у Дніпрі, справу «запорізьких» загиблих веде місцеве УСБУ, яке впродовж двох останніх років жодної нової ідентифікації не провело. V. Чому у більшості випадків бажано робити експертизу ДНК Смерть потворить тіло людини: у багатьох випадках відбувається деформація не лише м’яких тканин, а й хрящів, скелету. Навіть якщо є абсолютна впевненість, що перед очима тіло близької людини, це може бути оманливим. Звісно, якщо при загиблому є документи, особисті речі, уніформа з особливими ознаками – це важливі речові докази, які дають вагому підставу до ідентифікації без експертизи ДНК. У всіх інших випадках важливість експертизи ДНК незаперечна. Траплялись випадки, коли родина забирала тіло загиблого лише за зовнішньою подібністю (як їм здавалось), а потім виявлялось, що це інша людина. Наприклад, на жаль, досі не доведена до кінця ідентифікація по ДНК Олександра Сорокового, який загинув під Іловайськом 28 серпня 2014 року. Один із членів родини забрав у морзі м. Дніпро загиблого, який здався йому Олександром. Але цей боєць ніяк не міг бути ним, бо загинув 29 серпня у с. Червоносільському. А місце загибелі Олександра було чітко відомо, з розповідей товаришів, – машина неподалік від с. Новокатеринівка. У цій спаленій машині пошуковці дійсно знайшли двох загиблих і при одному з них був мобільний телефон Олександра Сорокового. Навесні 2016 року я повідомив родині про можливу помилку. Експертиза ДНК підтвердила, що той невідомий загиблий з мобілкою біля згорілої машини і є Олександр. А ось тіло, яке вони забрали та поховали, належить бійцю батальйону «Донбас». Минуло два роки, але ані слідчі органи, ані судова система не квапляться виправити помилку. У цій короткій статті описано лише деякі випадки серед великої кількості проблем з ідентифікацією, з якими мав справу автор. Попри чотири роки війни, в Україні досі не існує експертного центру, або бодай окремої групи з представників різних відомств, яка б займалась винятково ідентифікацією загиблих. Ярослав Тинченко



Создан 09 фев 2020